Розділ 18.

Розділ 18.

Новий бос не просто сидів у одному з куточків бару, а був злий, наче чорт, з його очей так і летіли блискавки.

– Привіт, дівчата, – прошепотіла адміністраторка Ліза, яка завжди мала чудовий настрій, але не сьогодні. – Прийшов новий власник. Злий. Перевіряє усі звіти. Бухгалтерка вже другу пляшечку заспокійливого п’є. Сховайте поки Ксю, бо хто знає, як він поведе себе.

– Понесла ж лиха година, – мовила Алім також без настрою.

– А він гарний? – запитала Карина.

– У тебе одне на думці! – обурилася Алім.

– Мені хтось принесе щось випити?! – почувся грім голосу нового власника. – Чи я мушу вмерти зі спраги у власному ж барі?!

– Мені байдуже, чи він гарний, бо голос у нього, як у цапа, – сказала Алім.

Вийшло так, що коли усі почули крик нового боса, то завмерли, і слова Алім були сказані у цілковитій тиші досить гучно.

– То це я ще й цап?! – закричав той самий голос.

– Все, Міло, прийшов капець, – дрижав голос Лізи.

– Ой, не панікуй, не таким козлам роги крутили, – підбадьорила адміністраторку Алім.

– Мені хтось принесе пити?! – волав своїм «козлиним» голосом з кутка новий бос.

– Не репетуйте, бо роги стануть довшими! – добила чоловіка Алім.

Усі принишкли та прикрили очі, а відьма взяла один примірник меню та пішла у той бісів куток до боса-цапа.

Алім крокувала впевнено, вона знала, що має неперевершений вигляд. Сьогодні вона одягнула свою улюблену рожеву сукню з глибоким декольте і не встигла переодягнутися у фірмовий одяг, який носили усі працівнки у барі. Хай цап пускає слину на неї. Алім не йшла, а линула, пливла, летіла, мов рожева мармеладна хмаринка. Хто б міг подумати, що то саме вона щойно обізвала боса рогатим цапом? Правильно. Ніхто!

Алім вирішила використати один зі своїх давніх прийомів, які допомагали їй в юності. Вона вирішила йти та дивитися собі під ноги, а коли буде зовсім поряд, то підніме очі на того цапа, щоб вони здавалися великими та глибокими.

Ефект «великих очей» перевершив сам себе. Алім рожевою хмаркою линула, а коли підняла очі на боса, то очі стали великими, мов два океани. Перед нею сидів красунчик з її снів. От гад! У сон не прийшов, то вирішив на роботі з’явитися. Його очі палати диявольським вогнем, а щелепа одразу стискалася, коли він дивився на зухвалу дівчину. У нього промайнула думка, що ця красуня не могла його обізвати цапом і він вирішив заговорити першим.

– Сервіс у вас «на трієчку», – буркнув чоловік.

– Вітаємо вас у нашому барі! Шалено раді, що ви завітали до нас. Пропонуємо вам обрати один з напоїв, який зробить ваш ранок неперевершеним, збадьорить та подарує чудовий настрій, – як можна люб’язно мовила Алім, хоча в очах палав такий же вогонь, як у боса-цапа.

Тепер у чоловіка не було жодних сумнівів. Голос належав тій камікадзе, яка наважилася його назвати цапом.

– Це ви?! – кількість блискавок з очей збільшилася, ніздрі чоловіка роздувалися і здавалося, що він ось-ось перетвориться на дракона. На привабливого дракона, бо його красу не побачила б тільки сліпа.

– Так, я, – зухвало відповіла Алім. Вона розуміла, що шалено його бісить. От невже ця чоловіча краса не могла належати комусь іншому? Чому якщо красень, то обов’язково козел? Життя несправедливе... Що там у народі про кохання кажуть, що воно зле?

– Та як ти смієш! Я... Я... – почав вставати з місця бос, і тут почало здаватися, що за його спиною виростають драконячі крила, а з рота таки піде вогонь.

– Так, ви бажаєте пити, і я тут, аби задовольнити це бажання, – провокаційно мовила Алім, ще й язиком по губах спокусливо провела.

Бос не очікував такого повороту та сів на місце, бо вид зверху отих гарних рожевих персиків у декольте дівчини був таким спокусливим, що він вирішив сісти, аби ніхто не побачив, як його штани стають затісними в одному місці.

– То що вам принести? Ароматної кави з пухкими вершками? Міцний чорний американо, який вмить підніме настрій, – від слів відьми тіло боса вкривалося сиротами та в голову лізли зовсім інші думки, особливо від слів «пухкі вершки», «міцний», «підніме».

– Так... – хрипко видав бос, дивуючись своєму голосу.

– Чи краще фреш, сповнений соковитих фруктів, або корисний солодкий смузі?

У боса почало паморочитися у голові, і він вирішив звільнити шию від зашморгу, на який перетворилася його краватка. От, що за день! І краватка тисне, і штани тісні, і декольте транслює неймовірні речі...