Розділ 10.

Розділ 10.

Алім наснився красень з темним, як вороняче крило, волоссям та палаючим поглядом. Він мав поцілувати її, але неочікувано крізь сон відьма почула гучний спів зовсім поряд.

– Я королева ночі... – кричала Ксю, яка з крісла біля вікна перемістилася на подушку до Алім і тепер горланила не гірше півня.

– Стули дзьоб, зараза! Дай сон додивитися! – гаркнула до курки Алім та спробувала її зігнати з подушки. Це виявилося не так просто. Ксю не надто хотіла залишати м’яку подушку, яка виявилася набагато приємнішою, ніж крісло.

– Що сталося?! Ти чого кричиш серед ночі? – залетіла до кімнати схвильована Карина.

– Усе добре, – відповіла Алім та поглянула на Ксю. Не скаже ж вона, що то курка співала. Подруга точно вважатиме її божевільною.

– Ти чого серед ночі співаєш? Я ж злякалася, – обурилася Карина.

– Щось дурне наснилося, вибач, – змушена була брехати Алім.

– То все місяць винен. Якраз світить тобі на обличчя. Закрий штори, – порадила Карина та пішла до своєї кімнати.

– Ще раз заспіваєш, дзьоб заклею, – мовила до курки Алім. – Йди звідси, це моє ліжко.

– То наснився? – запитала Ксю, неохоче підіймаючись.

– Хто?

– Наречений, до якого ти тягнулася, обіймала та збиралася поцілувати, – пояснила Ксю.

– То ти знала та навмисно мене розбудила? – обурилася Алім та сіла на ліжку.

– Ну, має ж хтось контролювати твої пустощі? – обурено запитала Ксю.

– Ти дочекаєшся, що я увесь хвіст тобі обстрижу, поки ти спати будеш, та намисто зніму, – спробувала налякати курку Алім.

– А він хоч гарний? – перевела розмову на інше Ксю.

– Дуже...

– Розкажи, – попросила Ксю та почала моститися на подушці поряд знову.

– Не розкажу! Немає що розказувати. Ти ж мене розбудила, – відповіла Алім та показала язика Ксю.

Алім намагалася заснути, щоб знову побачити того красунчика з вогняним очима, але він їй не наснився.

– Сонько, прокидайся, – будила подругу Карина.

Алім сонна сіла на ліжку та не могла ніяк прокинутися. У своєму минулому житті вона звикла прокидатися пізно, а тепер треба було вставати ледь не з півнями. Але така ціна життя у новому тілі.

– Недоброго ранку, – сонно мовила Алім.

– Міло, прокидайся, бо запізнимося. Сьогодні маємо прийти вчасно, бо Ліза буде сваритися.

– Добре, – мовила Алім та знову лягла на подушку.

– Ко-ко-ко! – почала гучно кричати Ксю та будити свою хазяйку. Дуже вже їй кортіло потрапити у бар.

– Ксю, замовкни, бо все пір’я вискубу! – крикнула Алім.

– Ко-ко-ко! – ще гучніше почала кричати Ксю та підійшла ще ближче до Алім, яка кинула у курку подушкою, намагаючись заглушити її крики.

– Шикарний будильник, – усміхаючись, мовила Карина. – Не гірше півня.

– Ко! – гордо мовила Ксю.

– Вставай, я зараз приготую каву, – запропонувала Карина та з Ксю пішла на кухню. Курці було цікаво спробувати напій на смак.

Алім таки змусила себе піднятися, прийняти душ та привести себе до ладу.

Відьма швидко прокинулась, бо їй дуже подобалося її відображення у дзеркалі. Алім обрала ту рожеву спокусливу сукню, яка їй дуже сподобалася.

– Слухай, я ніколи не думала, що кури п’ють каву, – перше, що мовила Карина, коли Алім увійшла до кухні.

– Ти вже й кавою її пригостила? – запитала Алім.

– Ну, ти так довго збираєшся, що твоя кава охолола, а Ксю застрибнула на стіл та спробувала кави з твоєї філіжанки, – пояснила Карина.

– Ну, якщо у неї виростуть роги, то ти будеш винною, – награно серйозно мовила Алім.

– Роги? – здивовано запитала Карина.

– Ко-о-о?! – перелякано видала Ксю.

– Кава напій не для курей, хто знає, як може подіяти. Але роги це й не так погано, можна вішати сережки. Баронесі якраз пасуватимуть роги з сережками, – продовжувала брехати Алім, спостерігаючи, як Ксю зістрибнула зі столу та побігла до дзеркала, аби перевірити, чи не ростуть у неї роги. Сережки, звісно, це гарно, але не роги!

Коли Алім була готова, щоб виходити з квартири, то біля дверей на неї чекала Карина з кошиком у руках, де вже сиділа Ксю.

– Отакої! Ти ж її хотіла у квартирі залишити, – мовила Алім. Вона точно не очікувала, що Карина погодиться брати Ксю з собою на роботу.

– Вона на мене так дивилася. Очі були сумні-сумні. Ну, от як її можна одну залишити? – мовила Карина, поглядаючи на курку.

– Добре, але це твоя ідея. Якщо вона щось викине у барі, я до того не буду причетна, – одразу ж перевела стрілки на подругу Алім.