Моя робота як емпата

Колись мене запитували, чи можна мені довіряти, а з іншого боку як бути - вони мене не знають настільки, щоб довіряти.

Відповідь у мене така - якщо, почитавши десятки моїх дописів, людина не змогла визначитися з довірою, то я нічим не зможу допомогти, бо не є на позиції трати енергії на переконування - неможливо.

Без довіри не варто йти, бо йдеш проти себе. Якраз саме той випадок, де можна і варто прислухатися до своєї інтуїції.

Якщо людина не може розповісти свою історію на рівні - усе як є, то й я не зможу дати повної, хоч і суб’єктивної оцінки, а гадати не буду, це ж знову до категорії - надвитрат енергій, бо скеровувати - це не робити за когось роботу.

Розповісти свою історію - це рівнозначно відкриттю душі, але є один ньюанс, це не є лише монолог. 
Істинна народжується у діалозі, тому повинно бути ключове запитання, яке потребує ясності, а також може бути кілька суміжних запитань, які виникнуть у процесі.

Моя оцінка чи розуміння ситуацій - завжди йде з відчуття енергій, що саме, як і чому є зараз, куди це може привести з часом. Звідси - я не читаю мораль, ані не відпускаю «гріхи».

На це є інші, які роблять таку роботу за своїм призначенням чи бажанням, а я лише скеровую людину на дорогу до себе, свого вищого Я та повертаю у коло своєї інтуїції.

Людина повинна мати терпець почути правду, яку, можливо, до цього часу не приймала або ніхто їй так не говорив.

Звідки я знаю, що саме моя правда є істинною?

Це визначає сама людина через свої сенсори, а відтак увесь процес на засадах свободи волі прийняття рішень.

Деколи я відчуваю, що людина не приймає моєї інформації, з часом. Це є нормально, бо вона рухається вперед чи вгору, а відтак відкриває свої виміри істини.

Деколи людина не читає про що я маю написано і присилає мені різноманітні повідомлення на ту чи іншу тему, або із захопленням розповідає мені про щось цікаве з інших джерел - мені це нецікаво, бо я про це вже висвітлила і можу виходити  з того, що написано.

Деколи людина однобоко наносить свого, безмірно використовує свій та мій час, але мене не чує, або все є АЛЕ. З такою людиною далеко не зайдеш, бо у неї немає відчуття кордонів та міри.  

Деколи людині даються домашні завдання, які їй потрібно виконати, а потім розібрати разом. Без них - розмова робиться порожньою і не розкриває наступні рівні, а переливати туди сюди - без сенсу.

Деколи людина не хоче їх виконувати, а відтак - результат відповідний, тим паче щось гарантувати загалом - це брехати собі та іншій людині у вічі.

Робота потребує часу та зусиль аби відчути результат. Дещо дається відразу, а деяке потребує свого часу, аби визріти, укоренитися і виробити смак довершеності.

Духовний ріст, зміни, розбір польотів - дуже рідко мають точки неповернення, але час витрачений на них явно можна зменшити.

З вищесказаного - скільки разів вам доведеться спілкуватися зі мною - визначаєте самі і по потребі. Через який термін - теж по своїх відчуттях.

Ніхто нагадувати чи заставляти не буде, бо це відповідальність самої людини, бути зібраною і працювати там, де є потреба.

Дуже рідко розмови не складаються у гармонійному руслі - і таке бува, бо стан енергії на той момент є важливим, а людина приходить не зовсім готова бути відкритою. У силу моєї надчутливої натури я приймаю це до уваги і відповідно реагую.

Ще одна не менш цікава сторона роботи - де є захований гачок чи вигода.

Відповідь проста - ніде, я не підписую ні на які програми, ані не продаю нічого - у мене є знання, досвід, який можливо дасть відповіді на ваші запитання, які мучать душу через его, сумніви чи забуття, хто ви є для себе.

Так, розмова є платною, бо саме так енергія переробляться, а не скидається у моє поле.

Безкоштовних консультаціій я не даю, але оплата на даний час - за домовленістю.

Усе, що я знаю і розумію, можна прочитати у мене на сторінці у вільному доступі, але вже розібрати особисте - тоді один на один, такі речі потребують тиші та мінімум вух, бо переплетення подій та людей не опишеш на загал.

На завершення - читати можна роками і в мене є достатньо таких прикладів, коли люди так і роблять, але є період, коли людина врешті наважиться звернутися, щоб запустити процес руху вперед чи вгору - я завжди радію тоді.

Немає більшої радості, аніж йти разом до виміру Благодаті.

Пишіть, запитуйте, 
завжди на зв’язку,