Про «здається»

Людині-емпату багато пояснювати не треба, особливо тим, у кого проблема із щирістю.

За свої роки енергетичної роботи переконалася, що мені «не здається», а так є. І так є завжди. Інша сторона справи, що друга людина хоче тебе переконати в тому, щоб тобі здавалося. І це є нормально, для неї. Для тебе - лишній доказ. І все.

Не люблю, коли перш ніж помогти, штовхають людину #змостауводу, тому, коли відсутнє відчуття у душі, з такою людиною ніц не пройдеш далі. Ніц не зробиш, бо всю дорогу будеш лише відмиватися, озиратися, бити коліна та лоба.

Не люблю, коли рахують, що хтось може свою роботу робити лише за проханням «просто подивися» і задарма, а комусь несуть плату, бо хтось і не «пікне» за дякую.

Не люблю, коли приходять у твій вимір часу, коли лише їм зручно, а тебе і зовсім забувають запитатися - чи зручно, ламаються заради вигоди так, що аж ліс тріщить.

Смішить, коли кажуть, що на тебе немає часу. Кажу, що таке вибачення надармо - я трактую, що нема інтересу, а сказати - сили, тому й «нема часу» на загал.
Звісно, що це теж є нормально, але махлювати з поясненнями не треба. Все ж видно і відчутно. Маніпуляції робиш радше із собою, аніж зі мною. Накладання брехні на правду, роботи понад людину викривляє карму.

Я розумію, що гроші «не пахнуть», загалом і не повинні, це та ж енергія, яка є складовою Життя. Як робиш своє життя, так і заРобляєш гроші. Все і є Твоїм життям.

Я люблю людей і те, що роблю, але коли «наступають» двічі на те саме місце, і все «помилково», то просто включається самодостатній Овен - який скаже всім «Бувайте», але не буде нічого робити заради вигоди і проти душі.

Коли людина самодостатня і трохи сильна, то їй ніхто не намагається догодити, бо вона все ж зрозуміє як то є, 
але не забувайте що людина приймає тонкі відчуття через Душу, навіть коли і не ображається, то все такі стосунки відмирають енергетично самі - просто без обміну немає нічого.

Цікаво, що люди, ті, які фукали носом, приходять згодом і з часом, кажучи, «ти була права». 
Як на мене, це озвучення дає більше їм спокій для Душі, щоб заживити те, що «гризло».

Є і будуть люди, яким треба допомагати за «дякую», бо вони віддають тепло Душі, і далі самі працюють у своєму вимірі.

Коли людина вирішує, що торба чи мешти важливіше, аніж спокій душі, то я з тим є Ок, бо кожен - творець своєї реальності.
Десь так.