Вибір, страх та свобода душі

Одного разу я відчула, що можу розігнати негативну думку майже до реального відчуття картинки - я наче оступаюся зі сходинки, а далі все летить, як у кіно. Думка оживала у моєму віртуальному світі надто швидко. Я відступила назад і наче закрила туди двері. Міцно.

Так я навчилася контролювати свої негативні думки - не давати їм рости, не притягати за вуха у своє життя, як кажуть - не накручувати себе.

Будувати той вимір і ті обставини ( спочатку ментально ), які мені вигідні і на користь. Не проговорювати ті сценарії, які мають хоч якійсь корені чи відтінки негативу, зла чи їх сородичів.

Навчилася жити у вимірі свободи душі, де вільно дихає любов та оперує вище Я.

Свобода душі відбирає потребу відкривати її людям, котрі вміють робити там хаос. Так, в мене існує золоте правило, що емпат може відкрити душу лише іншому емпату, бо вони мають мову спільного виміру і не будуть штрикати туди ( з часом ) гострими вістрями. 

Інші люди, послухають, а потім ( гарантовано ) виставлять то або на сміх, або на люди, або проти тебе. Згадайте - скільки таких перейшло за життя.

Коли приходять сумніви, то варто пригадати свій особистий приклад з життя, коли ставалося і добре, і зле, але саме те, що створив сам у думках. Тоді можна взяти той алгоритм і робити на свій лад та вибір.

Гарантую, що після таких кількох практик, ви назавжди перестанете творити свою реальність на шкоду собі.

Тому відомий вислів про синицю в руці чи журавля в небі, для мене відгукується, що не варто мучити ані себе, ані птахів - бо там, де свобода, можна пізнати щось більше.