Про сум та своїх

Світла і зріла душа-людина буде поселена серед юних і зрадливих душ. Там буде майже завжди темно. Їй буде одиноко з перших днів, як вона почне усвідомлювати себе. Їй захочеться змінити світ на сонячні дні, але світ буде ламати її саму. 

Приставлені «сторожі» будуть розповідати про її особисту недосконалість, і доказувати, що РЕШТА УВЕСЬ СВІТ НОРМАЛЬНИЙ. Її не будуть любити ( майже зовсім ). 

А коли і так - то буде дуже «земна любов», від якої не стане тепло. Її поставлять у стосунки, де вона буде далі себе ростити. Вище, сильнішою. То буде боліти. Але слабшу не дадуть - знають, що вона розірве її простір і вернеться на свою Планету завчасно. 
Тут місія - освітлити хоч одну темну душу щодня. 
Отак і живуть - маленькі сонця, вкраплення мудрості, добра і розуміння. 
Ціною своєї терпимості до слабості інших будують краще завтра.

Нас мало по світу, але ми - знаємося і любимо «своїх».
 

Емпат почувається майже всюди «не вдома». Всюди будуть «не свої». 
Чи варто над тим сумувати? 
Ні. 
Плюньте на все і шукайте радості у кожному новому дні - у дощі, зорях, вітрові. 
Це - наш Дім. Поки - ми тут. 
Жодна людина вам цього не замінить. Чесно. Не мучте себе та інших.

Світ навколо не переробиш. 
Маєш те, що є. 
Все перейде. 
Але на це потрібен ЧАС і відпустити затиснуте в руки бажання змінити все. Без цього - ніяк.

Деколи емпат забуває про свою суперсилу творця - хоче вийти з хати, але далі порогу не рушає. 
Якась сила страху тримає у лещатах енергію життя і не дає рухатись вперед.

І таке бува - просіть дати вам провідника.

Емпат, мудра людина, але доволі часто сама собі створює перешкоди через доброту душі.
Ось кілька основних помилок, які існують в житті емпатів:

💭знаючи про свою особливість, не приймають це у собі;
💭шукають довго прийняття в інших, хоча треба шукати своїх людей;
💭дозволяють іншим гнобити себе, хоча знають як «вилікувати» їх правдою;
💭страждають від одинокості, хоча саме там для них рай;
💭допомагають усім без розбору, допоки не обламають свої крила;
💭жаліють інших, тим самим відробляють їх карму;
💭через ігнорування інтуїції майже втрачають смисл життя, хоча присутність такого таланту і має давати наснагу до життя.

Емпатам з дитинства прививають почуття недосконалості, вини та чудакуватості. Головне, прививають ті люди, душі які стоять на нижчих щаблях розвитку.
Емпати починають сумніватися у всіх своїх талантах, приймають чужу сорочку за рідну, відокремлюються і страждають.
А найголовніше в цьому житті - знайти своїх, які покажуть на практиці, що Душа має Силу і всі бажання приходять у реальність, коли маєш Єднання у собі.

Завдання тих сил - затьмарити світло у них ще малими, а завдання Світла - не впускати пітьму, світити, бо то є найвище Блаженство.