Глава 29

— Максиме, ви в театр завтра збираєтесь? — на кухню входить його мама з квитками в руках.

Максим відривається від чайника, повертається до неї, його погляд темніє. Я розумію, що він незадоволений тим, що мати знайшла ці квитки.

— На роботі дали, але ми нікуди не йдемо. Оля з Іллею ж.

— Як це не йдете? Вам потрібно розвіятись. Ви ще такі молоді. А ми з татом за Іллюшею приглянемо. Він же на суміші, тож проблем взагалі жодних не буде.

— Не треба, Світлано Аркадіївно, — втручаюся я в розмову, тому що Максим явно не горить бажанням кудись зі мною йти. — Вам важко з Іллюшею буде, якось незручно зовсім.

— Та це навіть не на пів дня. На кілька годин усього. Потрібно використовувати кожен шанс вирватися з дому. Не пропадати ж квиткам, правда, Максиме? — вона дивиться на нього, примружившись. Відмовити неможливо.

— Так, мамо, ти маєш рацію, — натягнуто усміхається, на мене не дивиться.

Я опускаю погляд вниз. Він дружину запросити збирався? Різні думки гнітять мене.

— Я піду подивлюсь, як там Іллюша, — підводжуся зі свого місця й майже вибігаю з кухні.

У такі моменти квартира здається особливо тісною. Нема де сховатися від чужих поглядів, потужити, поплакати.

Тихенько прикриваю двері до спальні, опускаюся на край ліжка. Малюк спить. Роблю кілька глибоких вдихів. Потрібно заспокоїтись і дограти свою роль до кінця. Завтра ввечері батьки Максима поїдуть, я зберу речі й теж поїду. Так буде правильно.

Решта дня минає в спокійній атмосфері. Ми зі Світланою Аркадіївною купаємо малюка, доки чоловіки готують вечерю.

Потім Максим розкладає на кухні диван, я приношу постільну білизну, подушки й раптово розумію, що чоловік цієї ночі спатиме зі мною в спальні…

Цей факт спричиняє в мене таке хвилювання, що в мене все з рук падає.

Вибираю найзакритішу нічнушку, яку навмисне в пологовий будинок купувала. Зверху накидаю халат і туго затягую пояс. Я все ще не повернулася в форму після пологів, тому намагаюся носити вільні речі, щоб не здаватися товстою. Цей халат я купила кілька років тому, коли була стрункою, як тростинка, і зараз вигляд в ньому маю жахливий. Він зовсім не сидить на мені.

Але переодягнутися не встигаю. До спальні заходить Максим.