18 глава "Вже не секрет"

Два тижні потому.

Перший день після канікул.

Соломія (Мія).

Ці канікули пролетіли, що оком не встигнула кліпнути. Було дуже цікаво. Кожен день гуляли з Арсеном. Ми ходили у кав’ярні, не раз залишались у нього дома коли його батьків не було дома. Анастасія Леонідівна з Олексієм Олексійовичем їздили у поліклініку. Вони їздять у приватну клініку, тому повертались звідти швидко. Ми в цей час встигали йти гуляти. І батьки Арса навіть не знали, що ми у нього були. Ні, ми не ховалися нічого подібного. Вони ж до мене ставляться добре. Ми просто хотіли провести час наодинці. Не один раз також залишались у мене. Мама вже частенько ходить до тітки Лари та до тітки Дани їздить. У неї якісь проблеми так мама допомагала їх вирішувати. Тато був в ці дні як завжди на роботі. Тому у мене ми залишались частіше при чому на весь день. Ще гуляли декілька разів з Романом. Сиділи у кав’ярні, були у торговому розважальному центрі. Ці два хлопці не давали мені сумувати. Арсен та Роман добре спілкуються не дивлячись, яка ситуація тоді відбулась. Вони до речі розмовляли про вчинок Арса.

Сьогодні вже перший день нового навчального семестру. Я прийшла у школу раніше за Арсена. Ми все ж вирішили ходити у школу окремо. Тому його в школі не було, коли я прийшла. Я сіла за свою улюблену останню парту. Відкрила книжку з астрономії та почала читати. З цього семестру додали цей урок. Він у нас повинен був початись на початку року та вчитель потрапив у лікарню, а замінити його було нікому. Читаючи вже як десять хвилин, побачила як у клас зайшли Арсен та його звичайна компанія, яка до речі складається з самого Арсена, Єгора, Данила, Рити, Іри та Ані ще плюс до них недавно приєдналась Марійка. Арсен подивився на мене та посміхнувся, я йому посміхнулась у відповідь. Поки що цього ніхто не помічає, але колись помітить.

Почався урок, вчитель весь час розповідав про космос, про різні планети. Сьогодні приділив увагу Плутону, якого вважали планетою та виявилось, що це не так. Мені було цікаво, тому я слухала, забула про малюнки та просто слухала вчителя. В кінці уроку він зробив нам невеличку контрольну, а саме, що ми запам’ятали з його розповіді. Він сказав, що оцінки нам потрібні. Я на ці питання відповіла, як на мене, добре.

Перерва, я спустилась на перший поверх, захотілось випити каву. Купила собі її та пішла на наступний урок. У класі вже сиділа компанія Арсена та його в класі не було.

Пішла до останньої парти, де завжди сиджу. Якого дідька я тримала у руці блокнотик з малюнками, я не розумію. Я перечіпляюсь за один стілець, не помітила його. З моїх рук випадає цей блокнот та падає біля Рити. Добре, що я каву випила, адже вона була б зараз на мені. Я підняла рюкзак і вже збиралась підіймати блокнотик, але не встигла, бо його підняла Рита.

- Віддай, будь ласка, блокнот

- Ні. Мені дуже цікаво як ти малюєш — у неї на обличчі з’явилась хитра посмішка — цікаво, що ти малюєш — Рита підійшла до Іри та Ані, почала гортати сторінки. Вони втрьох дивились мої малюнки. А у мене в думках крутились тільки одні слова “Хоч би вони пропустили ті два малюнки, де ми з Арсеном”. Та ні, мені не пощастило. Вони саме на цих малюнках зупинились.

- Соломіє, а що це за малюнок? Тут ти та Арсен, якщо я не помиляюсь

- Ти помиляєшся, то зовсім не він. Віддай мені блокнот

- Ні — дівчата весь час уважно розглядали ці два малюнки. І я вперше за все своє життя почала шкодувати, що я вмію малювати.

- Це що ви цілуєтесь?

- Ні це зовсім не ми — продовжила заперечувати я

- А так схожі. Ні, ну це точно він — дівчата уважно подивились на мене. По їх обличчях можна було побачити непорозуміння. Як такий хлопець як Арсен може бути з такою як я.

У клас зайшов Арсен.

- Дівчата, що розглядаємо?

- Вони забрали мій блокнот та роздивляються. Не хочуть його мені віддавати — у мене на очах з’явились сльози.

- Арс, скажи, це ти?

- Хм...я думаю, що ні. Просто цей хлопець чимось схожий на мене, та це точно не я — він подивився та посміхнувся. Дівчата звісно це побачили.

- Між вами щось є?

- Так — сказав впевнено Арс — ми робимо одну роботу по біології

Слово за слово і Арсен більше не зміг стримати свої почуття та дії. Тому підійшов до мене та поцілував мене у губи. Дівчата аж роти повідкривали.

- Що так дивитись, ніби привида побачили. Так, ми зустрічаємось — сказав Арсен — подобається вам це чи ні, але ми разом — я розгубилась від слів Арсена

- Мені треба вийти — сказала пошепки, Арс мене відпустив, бо він обіймав мене за талію. Я вибігла з класу. Побігла у вбиральню, мені треба прийти до тями. Через мою неуважність всі дізнались про наші стосунки з Арсеном. А я так не хотіла, щоб про це знали ці фурії. Так, саме дівчата з компанії Арса.

Я не знаю, що відбувалось у класі за цей час поки я приходила до тями та я знаю, те що відбувалось у мене, а якщо точніше, то зі мною. Я не розумію своїх емоцій. Це у мене вперше за все життя. Я відчуваю злість, в той самий час радість. Радість за те, що побачила дівчат у такому стані. Вони здивовані, роздратовані та ще й злі.

Я повернулась до класу, коли продзвенів дзвінок. Коли ж зайшла у клас, то здивувалась, адже за останньою партою, де сиджу лише я, сидить Арсен. Я підійшла до парти та з непорозумінням подивилась на Арса.

- Тепер я буду сидіти тут з тобою — сказав пошепки він та посміхнувся, я йому посміхнулась у відповідь та сіла на своє місце, тепер біля Арсена. Ні разу не сиділа з ним за однією партою, але це й не дивно. Ну, що ж подивимось як ми будемо на уроках сидіти разом. Сподіваюсь вчителі не подумають, що він сидить біля мене лиш би допомогти мені на контрольних, тобто вирішати завдання за мене.

Арсен (Арс).

Два тижні пройшли цікаво, на цих канікулах був Новий Рік. Я його святкував зі своєю Мією та її другом Романом. Ми нормально з ним спілкуємось, виявився приємним хлопцем. Де ми святкували Новий Рік? Ми святкували у мене дома, ось так все просто. Мої батьки поїхали до якихось своїх друзів, сказали, що будуть першого числа увечері. Пішли ж вони у гості зранку тридцять першого. Тому у нас було два дні на святкування. Батьки Мії та Романа святкували свято разом у Романа дома. Соломія сказала, що вона не хоче святкувати Новий Рік у себе та й Роман був проти. Чому? На те у них є дві причини. Перша причина, що батьки Мії можуть додому повернутись у будь-яку хвилину, а друга причина це дуже близько біля них. Адже Роман живе квартирою навпроти від Соломії. І це їм не сподобалось. Тому ми були у мене. Спочатку ми утрьох сходили у магазин, купили все, що потрібно. Роман окремо пішов, купив інгредієнти на глінтвейн. Він сказав, що приготує, а Мія сказала, що він готує смачний глінтвейн. Не перший раз робить. Після Мія приготувала декілька страв, а Роман в цей час готував глінтвейн. Що робив я? Я допомагав Мії. Свято пройшло цікаво. Ми пили глінтвейн, перед тим повечеряли. Грали у різні ігри та о п’ятій ранку ми заснули. Мія лягла спати зі мною, а Роман у вітальні. А прокинулись об третій дня, при чому всі разом, що цікаво. Прибрали все і Соломія з Романом пішли додому.