11 глава "Залишимось наодинці?"

Субота.

Арсен (Арс).

Будні дні пролетіли швидко. За всі ці дні не трапилось нічого поганого. Рита стороною обходила Соломію та й мене також. Вже знає, що може отримати та зовсім не бажане. Ми з Мією кожен день після уроків сиділи у бібліотеці. Я брав свій комп’ютер, ми переносили всю інформацію в електронний варіант. Нам ще треба зробити презентацію, тому треба, а ще й плюс видрукувати все, що зробили, адже після це повинні здати вчительці.

Зараз вже субота, а це означає вихідний. І це означає, що я з Мією проведемо день разом. Я зняв номер у готелі, де все включено. А тобто можна замовити в номер їжу, є невеличкий ресторан та бар, а також є басейн. Тому сказав, щоб Мія взяла купальник. Вона здивувалась та все ж, сказала, що візьме. І ще я зняв номер до завтра, а тобто на два дні. Ввечері повернемось додому та будемо робити уроки як домовлялись по відео дзвінку. На скільки я зрозумів, Роман не проти, бо у нього з’явилась дівчина. А Соломія мені розповідала, що у нього була все ж надія, що він буде разом з Соломією. А зараз зрозумів, що надія зникла, бо у неї є я та все ж спілкуватись вони не перестануть, бо вони ж найкращі друзі. І я не проти, аби вони спілкувались, а чому я повинен бути проти? Вони ж просто друзі. І знаючи Мію воно так буде завжди. Бо якщо вони не стали зустрічатись до цього часу, то на далі також не будуть.

Я підійшов до будинку Мії та викликав таксі на її адресу. Соломія вийшла вчасно. Ось що мені в ній ще подобається так це її пунктуальність. Вона може й раніше прийти та ніколи не запізнитись.

- Привіт, Міє, як настрій?

- Настрій, просто супер. Куди поїдемо?

- Зараз побачиш — під’їхало таксі. Ми сіли, водій нас повіз у готель. Він знаходиться не далеко від наших будинків.

Під’їхали ми до готелю. Вийшли з машини та зайшли у середину. Мія почала все роздивлятись. І погляд у неї був здивований та посмішка до вух. Хол готелю дійсно красивий. У ньому нічого зайвого немає. Рецепція, диванчики. А головне ніжний ванільний запах. Ми підійшли до рецепції, адміністраторка дала нам ключ-карточку, ми швидко піднялись на п’ятий поверх на ліфту. Який до речі, теж виглядає в середині красиво. Цікаво так, що поверхів у готелі шістнадцять, та от кнопки тринадцятий поверх немає. Якісь вони забобонні, з приводу тринадцятого числа.

Я з Соломією зайшли у номер, це напівлюкс. Економ номер це якось не моє. Звідки у мене такі гроші на все це? Мої батьки дають мені кишенькові гроші та всі їх я не витрачаю. І потроху відкладав та вийшла така велика сума, що можна ось так відпочивати довго. Ми зняли верхній одяг та пройшли у середину номера. Соломія почала роздивлятись номер.

- Вау, який він великий та красивий

- Подобається?

- Так

- Ти снідала? Бо я ні

- Я перекусила. З’їла бутерброд та каву випила. А, що?

- Пропоную замовити сніданок — так, саме сніданок, бо зараз лише десята ранку — до речі, я сподіваюсь ти батькам сказала, що приїдеш завтра

- Сказала. Тато був не у захваті від такої інформації, а мама поставилась до цього нормально

- Я так розумію, що я не дуже сподобався твоєму татові

- Йому більше не сподобалось, що ти ось так зник навіть не представився, а так наче нормально — Соломія посміхнулась.

- То, що я замовляю сніданок?

- Угу — я замовив сет з яєчні, тостів з сиром та каву, а ще плюс два тістечка.

Поки це все нам робили, ми встигли переодягтись. Я попросив, щоб Мія взяла щось зручне одягти. І вона таки взяла. Я побачив на ній шорти-спідницю, яка підкреслює її неймовірно струнку фігуру та майку на бретельках, яка облягає її тіло. Ох, і гарно вона виглядає. Ось так би обійняти та ніколи її не відпускати. Я ніколи не думав, що закохаюсь в таку дівчину як вона. Мія просто неймовірна дівчина. І зі мною вона завжди посміхається, що добре.

Я ж одягнув звичайні штани, в одних з яких я ходжу дома та футболку.

Після того як я переодягнувся, то підійшов до Мії. Мені так захотілось її обійняти, що не передати словами. Я її дуже міцно обійняв, що мені на секунду здалось, що вона дихати перестала, тому я її відпустив. Вона подивилась з посмішкою на мене та поцілувала у щічку. Один раз вона мене по своїй волі поцілувала у губи, а так лише у щічку цілує.

Нам привезли наш сніданок. Ми швиденько поїли, бо були голодні. Я й справді був голодний, бо трохи проспав та не встиг поснідати. Як я своїм батькам пояснив свою відсутність дома на ці два дні, адже дідусь ще у нас? Я так їм прямо і сказав, що їду на ці два дні гуляти з Мією. Мама тільки розпливлась у посмішці, діду це не сподобалось, а тато не знав що й сказати.

Після того як поснідали я підійшов до Соломії та обійняв її, ми почали пристрасно цілуватись. І через мить я її поклав на ліжко. Ми не припиняли цілуватись. Я розумів положення Соломії та не знав як вона відреагує на продовження, тому зупинився та подивився на неї.

- Будемо продовжувати чи зупинимось? Якщо ні, то я зрозумію

- Ти про що, Арс? Звичайно продовжуємо — я зрозумів, що вона все прекрасно розуміє, тому ми продовжили цілуватись. Через декілька хвилин ми просто лежимо на ліжку абсолютно голі, але вкриті ковдрою. Я подивився на Мію, вона посміхається, а на очах виступають сльози.

- З тобою все добре?

- Більше ніж — відповіла вона, а після подивилась на мене — Арс, скажи це все було насправді чи це сон?

- Ні, це не сон — я нахилився до неї, витер її сльози, а після поцілував її у губи. Вона все ж не припиняла посміхатись.

- Мені треба сходити в душ — вона встала, одягла халат та пішла у ванну кімнату, а я весь час дивився на неї допоки вона не зайшла у ванну кімнату. Я, мабуть, ніколи не забуду її цю посмішку та заплакані очі. Їй було боляче та все ж вона посміхалась. Я одягнув халат та подумав, що непогано б зараз попити каву, тому пішов робити.

Соломія (Мія).