9.2 глава "Фізкультура (Арсен)"

Арсен (Арс).

Після побачення, тобто прогулу уроків з Мією прийшов додому. Мене очікувала цікава новина. Мама з порогу видала, що їй дзвонила класна керівничка, сказала, що мене не було на уроках. Це вчителька подзвонила мамі вперше, хоча я не раз пропускав уроки. Мама сказала, що про це татові та дідусю не розповість, за що я їй дякую.

До речі, до нас сьогодні приїхав зранку дід, сказав, що хоче тут декілька днів пожити. Подивитись чим та як ми живимо, коротко кажучи нудно йому. Та зараз він поїхав з татом в офіс.

Я сів робити домашнє завдання, а після подумав, цікаво, а Мії вчителька дзвонила. Написав Мії, виявилось, що так, дзвонила. На щастя Мії за прогул нічого не було. Як я зрозумів, що її мама нормально до цього поставилась. Вона напевно як і моя мама, добра та все розуміє.

Зробивши все домашнє завдання, я склав рюкзак, поклав книжки, які візьму завтра на уроки. І як тільки закрив рюкзак, то почув як тато з дідом пройшли у квартиру. Мама їх зустріла, я вийшов до них.

- Привіт, як справи? — зразу запитав я, щоб дід цього питання не задав мені

- Добре. Ось були в офісі, виявляється там є проблеми

- Ну, я б їх так не назвав

- Ні це саме проблеми — о, ні, почалось. Як завжди дискусії про бізнес навіть дома у коридорі.

- Проходьте краще на кухню, пообідаємо — запропонувала мама. Дід подивився на годинник.

- Вже час вечері, а не обіду

- Тату, ти чого причепився до слів. Ходімо краще до столу — ми всі разом сіли за стіл. Мама з нами їсти не захотіла, бо сказала, що почуває себе зле. Вона пішла у спальню, відпочити. А мені здалось, що вона просто не хоче сидіти з дідом за столом, особливо коли вони будуть говорити про бізнес та все тому подібне.

І дійсно як тільки дід з татом сіли за стіл та поклали собі у тарілки їжу почали розмову про бізнес. Я швиденько поїв суп та пішов у свою кімнату. День сьогодні пройшов як ніколи добре. Черговий раз прогуляв школу, тільки тепер з Соломією, яку я вже називаю Мія. А знаєте, що це слово означає? Мія означає моя. І вона дійсно буде саме моєю, бо все до того йде. Я все ж думаю, що все складеться так, як я хочу. Ми будемо робити завдання разом, тому багато часу проводитимо разом. І почнемо вже завтра. Цікаво, ми з нею дійсно зробимо її добре. Я сподіваюсь, що так.

Я прийшов до школи рано, навіть не знаю чому. Можливо не захотів проводити час з дідом. Він вже о шостій прокинувся та сидів за столом, дивився щось у телефоні. Я ж прокинувся на диво рано, поснідав. З’їв один бутерброд, який приготував сам та випив чашку чорного чаю.

Прийшов у школу, як завжди моя компанія біля мене. Ми зайшли у клас за п’ятнадцять хвилин до уроку, що дивно, адже завжди приходимо у клас за п’ять хвилин до уроку. Соломії у класі ще не було. Та тільки я про неї подумав, вона зайшла у клас, сіла за останню парту та почала читати книжку.

Урок англійсько пройшов швидко, розповідали текст. Я отримав оцінку на відмінно. Довго вчора вчив текст. В голову більше нічого не лізло окрім прогулянки з Мією.

Почався урок фізкультури. Ми всі пробігли три кола. Після побачив, що Соломія сіла на лавку, не захотіла з нами грати у волейбол. Та це й не дивно, бо вона ніколи з нами не грає.

Та тут посеред гри сталася так подія, що мене вивела з себе. Рита потрапила м’ячем у голову Соломії. Я впевнений, що це було не випадково. Шкода Соломію, а ось Риті від мене дістанеться. Я завів Мію додому. Побачив її маму. Соломія копія своєї мами. Її мама також носить окуляри та волосся такого ж кольору. Тільки є відмінність в тому, що у її мами була зачіска, а саме колосок. До речі, я добре знаю як цю зачіску робити.

Прибіг до школи, коли провів Соломію. Вже почався наступний урок, а саме економіка. Урок проходить спокійно за виключенням одного на ньому немає Мії. Почалась перерва. Я думав підійти до Рити та вона сама до мене підійшла.

- Ну, що провів Соломію?

- Скажи, ти спеціально це зробила

- Ні. Воно якось випадково так сталося

- Я так не думаю. Я ж бачу, що ти до Соломії якось ставишся, неначе вона тобі якийсь ворог чи то суперник

- Зате, я бачу, а точніше помітила, що ти якось часто з нею став спілкуватися. Навіщо?

- Ми з нею взагалі-то робимо одну роботу. І взагалі, а тобі яка справа?

- Ти закохався у цю лахудру?

- Що? Ти як її назвала?

- Як чув

- Я почув грубе слово в адресу Мії. Вона зовсім не така!

До нас підійшли Аня та Іра, подруги Рити, які є у нашій компанії.

- Що вже сталося?

- Арсен наїхав на мене, що наче б то я спеціально кинула м’яч у голову Соломії

- А наче воно було не так? — запитала Аня. Хах, підставила свою найкращу подругу, це ж треба. Я почав сміятись з цієї ситуації. Вона шукала підтримки від подруг, а вийшло зовсім навпаки.

- Хах, дівчата, ну ви й даєте — я не припиняв сміятись та після заспокоївся та подивився саме на Риту — Рито, а тобі скажу одне. Ти повинна вибачитись перед Соломією

- Та, не буду я цього робити

- Будеш! Ти це зробиш — я серйозно подивився на однокласницю — треба буде на коліна перед нею станеш. Зрозуміла мене?!

- А якщо я цього не зроблю?

- По школі підуть чутки, що ти ображаєш тих, хто не може себе захистити. Я про це подбаю

- Щось слабо в це віриться

- Якщо не вибачишся, повіриш — я розвернувся та пішов у клас географії.

Наступні уроки пройшли спокійно. Я сидів окремо від своєї компанії. Схоже я від неї потроху починаю відмовлятись. До мене підходили хлопці, Єгор та Даня. Я розповів їм всю ситуацію, про Риту та Соломію. Ледве б і сказав, чого навіть не пропонував Мії. Я ледве б і сказав, що зустрічаюсь з цією замкненою на перший погляд дівчиною. Хлопці, все бачили звичайно та всю ситуацію не знали. Даня сказав, що вона, тобто Рита повинна вибачитись перед Мією. Єгор був такої ж думки, тому у Рити немає варіантів більше, як вибачитись. До речі, треба дійсно запропонувати Мії зустрічатись, сподіваюсь вона мені відповість взаємністю. І звичайно я не припиняю думати про цю дівчину. Після того як закінчився урок, то зразу написав Соломії.