Крамниця загублених речей

Пролог

Кажуть, якщо загубити річ, потрібно просто добре пригадати, де бачив її востаннє.

Та іноді цього недостатньо.

Буває, що людина перевертає весь будинок, обходить знайомі вулиці, повертається на місця, де була ще вчора, але знахідки так і немає.

Наче річ... сама вирішила зникнути.

Одні вважають це випадковістю.

Інші — неуважністю.

Та існує давня легенда, про яку майже ніхто вже не пам'ятає.

Легенда про місце, яке з'являється тим, хто втратив щось таке, що дуже хоче знайти.

Його не знайти на карті.

До нього не ведуть дороги.

Його неможливо відшукати, якщо просто захотіти.

Воно саме знаходить тих, кого давно чекало.

Кажуть, десь є портал в інший світ, де стоїть старовинна крамниця.

Її двері відчиняються лише для тих, чия загублена річ має власну історію.

На її нескінченних полицях лежать тисячі речей.

Старі листи.

Дитячі іграшки.

Прикраси.

Годинники.

Картини.

Ключі від давно забутих будинків.

І навіть речі, про існування яких їхні власники вже не пам'ятають.

Усі вони терпляче чекають.

Бо кожна загублена річ мріє лише про одне.

Повернутися до свого господаря.

Але шлях назад ніколи не буває простим.

У Крамниці існує правило, якого не можна порушити.

Щоб повернути загублене, потрібно залишити щось натомість.

І лише той, хто сам обере свою ціну, зможе знову переступити її поріг.

Подобається

#1310 в Фентезі
#309 в Міське фентезі

Відредаговано: 12.07.2026