– Саймоне!
М’який та ласкавий, ніжний жіночий голос пробився до його вух крізь сон. Хлопець не відкрив очі, але впізнав у ньому голос Леді Марії. Насилу піднявши голову, юнак все-таки розплющив очі і перед ним миттєво постали блакитні очі аристократки.
– Любий, ти стільки спиш, – ніжно промовляла панянка, лежачи поруч з хлопцем на одному широкому ліжку. – Ти так старанно працюєш, навіть поїсти забуваєш... Може, візьмеш сьогодні вихідний?
– Леді Марія... А що ви тут робите?
Протерши очі, юнак побачив, що жінка поруч з ним лежить в самісінькій нічній сорочці. Її тіло торкалося його плеча, і Саймон відчував неабияке тепло від аристократки. Піднявшись на ліктях, він помітив, що і сам лежить лише у легких нічних штанях, а на його грудях тепла долоня панянки.
– Як що?! – усміхнулася жінка. – Ти забув свою дружину, чи що?
Легкий дзвінкий сміх приєднався до ранкових звуків.
– В сенсі... Як це? Стривайте, а ви...
– Саймоне, – почувся раптом голос з іншого боку. Втомлений та сонний, але не менш ніжний і ласкавий. – Ми ж пів ночі не давали спати одне одному, давай принаймні зараз відпочинемо.
Хлопець подивився в інший бік і побачив Риту. Її довгу руду косу він впізнає усюди. Коли ж жінка повернулася до нього і розплющила очі, усі сумніви остаточно відпали – це точно була Рита. Світло-сірі очі, м’які, ледь помітні ямочки на щоках, що підкреслюють її губи. Вона тепло подивилася на нього і на аристократку, після чого усміхнулася і також поклала долоню парубкові на груди.

Жінки, м’яко притискаючи його до себе, зрештою повернули хлопця в ліжко. Обіймаючи жінок обома руками, Саймон ніжно цілував у маківку то одну, то другу дружину. Заплющивши очі, він майже провалився до нового сну, та на межі свідомості раптом почув якийсь дивний стукіт.
«Оце так ранок! Прокидаєшся, а поруч дві красуні. Моя улюблена Рита і... Так, а коли Рита приїхала? І коли я одружився з Леді Марією? Та і як Рита це прийняла? Вона ревнувала і починала сварки, коли я з сусідкою спілкувався у її селі, а тут... Та ще й в одному ліжку... І що це за дратівливий стукіт?»
– Стоп! – випалив Саймон і схопився з ліжка.
Тепер поруч не було жодної жінки. Хлопець лежав у своєму одномісному ліжку й чув, як у двері хтось відчайдушно стукає. Похапцем одягаючись, парубок побіг на перший поверх. На ходу зав’язуючи штани та поправляючи сорочку, Саймон відчинив двері і побачив розлючене обличчя аристократки.
– Ти що, досі спиш?!
Юнак щось невпевнено белькотів, але жінка впевнено увійшла всередину, що хлопцю довелося відійти, аби вона його не збила. Аристократка тупотіла так важко, що Саймон аж почав нервувати. Втім, в її очах він бачив не гнів чи роздратування, а занепокоєння.
– Щось сталося, Леді Маріє? – обережно запитав хлопець.
– Сталося! – випалила вона. – Мій єдиний продавець в крамниці спить, поки я, наче дурепа, б’юся в двері своєї ж крамниці!
– Ну... Пробачте...
Саймон розвів руками й несміливо знизав плечима.
– Я вчора нормально не їв цілий день, а коли приготував вечерю – вже час був спати. Ну, поки я поїв, поки ліг... Не виспався я... Ще й сон такий зранку був... Я і зараз не встиг поснідати, тож прошу, не гнівайтеся на мене.
– Добре, – зітхнула аристократка, закотивши очі. – Зрештою, ранок тільки починається. Гарний хоча б сон снився?
– Єм-м...
Саймон на мить уявив, що зараз панянка стоїть перед ним лише в нічній сорочці. Як на зло, одразу ж полізли думки й спогади по той сон. Хитнувши головою, парубок спробував викинути усе це з голови, але вийшло кепсько.
– Сон був гарний, але реальність краща...
– Дивна відповідь...
Леді Марія кинула погляд на хлопця. І в цьому погляді Саймон читав легку недовіру й підозри. Аби не витріщатися на жінку, юнак відвернувся до каміна, шукаючи очима кресало та дрова.
– Ну добре, зараз це не важливо, – швидко додала панянка. – Я до тебе прийшла, бо... Скажімо так, ти в чималій небезпеці.
Голос панянки був спокійним, та ось до її погляді з’явилися сумніви. Саймону вистачило однієї миті, щоб побачити це, після чого тривога закралася вже і до його серця.
– Перепрошую?!
– Вибачаю, – кинула жінка й почала повільно ходити туди-сюди уздовж прилавка. – Вчора, коли я поверталася додому, я зустріла свою подругу. Ми трошки розговорилися і я обмовилася, що повертаюся зі своєї крамнички. Вона це не пропустила повз і почала мене розпитувати про цей бізнес. Зрештою, вона завжди була розумною у цьому питанні, тут навіть мені до неї далеко... Але коли я їй розповіла про тебе, то...
– Стоп-стоп, Леді Маріє, я вас взагалі не розумію... Кого ви зустріли? Що то за подруга така, що ви так нервуєте?
Хлопець швидко поліз до прилавку й дістав звідти пляшку з водою, яку він п’є на протязі усього дня. Швидко принісши кухоль, Саймон налив панянці воду і та вмить усе випила.
Відредаговано: 19.11.2026