Розділ 3 Майже всі коти

Цього дня змінилася ціла купа!

Ми з дмитром і Кубою гралися у класну таку гру... хованки! І я їх шукала. За сміттєвим баком я почула шарудіння.

-Ага! я тебе знайшла! :крикнула я.

Але то була нажаль, незнайома мені банда котів (вуличних звіснож). Але виглядали вони якось дивно... Так дивно що навіть незнаю чи зможу їх описати..   Ну...вони були якісь такі... емм... так, давайте по іншому ви чули про зомбі? Так ось... вони виглядали якось так але вони були котамузофіями ой, тобто котами. Хі хі.

-Упс... пробачте, я напевно собі піду...

:і втекла. Да! Просто втекла.

Я вже не хотіла грати. Дмитро і Куба вийшли зі своїх схованок. І я їм усе розповіла:

-Ось така історія...    :закінчила я.

-Що зними може бути? :задумався єнот.

-Бзз... друзі, друзі! Я таке бачила, пів котячого будинку(там жила старенька із 35 котами)збожеволіло! І,і...  

:заїкнулася Лариса яка підлетіла до нас.

-Поводились як якісь зомбі?  :Закінчив Дмитро.

-Просто Юля бачила таку собі банду котострофій.   :Сказав єнот.

-Привіт друзі!!!  :привіталися білочки.

-Привіт дівчата...   :Сказали Дмитро і Лариса.

-Ви не малиб бути в дома у парку?  :запитала я.

-Там коти за нами ганялися! І говорили щось про якусь таку каїну Зомб... Зимб... як  це там було?  :Запитала у сестри Аня.

-Зомбофія.  :Закінчила  Яна.

-Ага... зрозуміло...   :Сказав Єнот витягаючи старий комп'ютер.

-Що ти робитимеш?  :запитала бджілка.

-Шукаю відповіді у інтЕрнеТі.  :сказав Куба(інтернет він завжди якось розтягує)(я говорила про слово інтернет, не коп'ютер).

-І здається щось знайшов...  :промимрив Куба.