6. Анунаки

Там де небесний порядок перетинається з земною твердю. Там де монументальні зикурати, чиї вершини торкаються хмар, слугують маяками для тих, хто прийшов із зірок. Там де золото не просто коштовність, воно вважається субстанцією світла, необхідною для підтримки життєвої сили самих богів. Там, майже на протилежному краю Землі від Купола 211, в підземному сховищі сиділи два жерця, спостерігаючи за екраном значних розмірів.

На екрані весь час повторювалось закольцоване кольорове відео вибуху полярної сови.  По лівому і правому краю екрани згори до низу бігли клінописні знаки.

За екраном уважно спостерігали два жерці. Одного з них, молодшого, звали могутній Ен, іншого, старшого за віком звали Шамашту.

Могутній Ен насправді мав тендітну статуру і своє ім’я отримав за здатність спілкуватись з богами. Шамашту напроти був добре вгодованим череванем. Своє ім’я він отримав за знання істини. 

Могутній Ен в черговий раз передивившись запис вибуху полярної сови, запитав у Шамашту:

- Гадаєш, самопідрив?

- Самоліквідація? - відгукнувся Шамашту. - Абсолютно виключено. - Подивись на розліт уламків корпусу. Зовсім нехарактерно для самоліквідації.

- В такому разі комусь крім нас відомі священні формули управління цим світом, - іронічно проказав могутній Ен.

- Не жартуй такими речами, - прошу тебе. 

Шамашту чимось поклацав і стривожено промовив: я не маю зв’язку з нашим загоном імператорських пінгвінів! Він почав клацати набагато швидше. Клацав без перерви майже хвилину і сказав тихо але з панічними нотками в голосі:

- Хтось активував радіопередавальну станцію.

Могутній Ен від хвилювання підхопився на ноги. 

- А човен? Що з човном?

- Не бачу, не маю доступу, - налякано відповів Шамашту.

- Але ж там ніколи нікого і нічого не було, - заволав могутній Ен. - Адже там ніколи нічого не відбувалось! М’язи могутнього Ена почали неконтрольовано скорочуватись. Ще трохи і він би впав в божественний екстаз.

Шамашту кинувся до нього, схопив в обійми і добряче струснув. Могутній Ен прийшов до тями і втомлено сказав:

- Навіщо це. Я повинен доповісти сам знаєш кому.

Шамашту відповів:

- Доповідати не треба. Наслідки для нас можуть бути сам знаєш які. Він трохи помовчав. Потім вкрадливо запропонував: 

- Давай запустимо Адапа.

Обличчя могутнього Ена проясніло. Він з повагою подивився на Шамашту і погодився: 

- Саме так, запускаємо Адапа!