Розділ 17. Коктейль “Вінстон”

— Якийсь дивний присмак у цього коктейлю, — сказав джентльмен у вечірньому клубному піджаку, відомий у вузьких колах під прозвищем «Худий». 

— Ще б пак, — відповів йому інший джентльмен у чорному фраці, набувший останнім часом широкої відомості під ім’ям Майті-Маус. 

— Звичайну пересічну людину легко можна здивувати смаком коктейлю, приготування якого зайняло 16 годин роботи шеф-кухаря та міксолога.  

З виглядом знавця Майті-Маус зробив маленький ковток напою з келиху, обкладеного сухим льодом, і кинув на Худого погляд, сповнений презирливого снобізму.

— Це коктейль “Вінстон”, друже, — зверхньо повідомив Майті-Маус. — Вас бентежить незвичний для вас присмак ангостури бітер.  

— Згоден, мені невідомі тонкощі якогось бітеру, — гостро відповів Худий. - Але отруту я чую одразу. 

З цими словами голова Худого поволі опустилася на скляну поверхню столика і застигла непорушно.

Майті-Маус занадто пізно усвідомив небезпеку напою і, хоч він поривався встати, зміг зробити лише кілька непевних, конвульсивних рухів. Голова його плавно опустилася на скляну поверхню столу якраз напроти голови Худого. Так вони обоє і застигли, сидячи на стільцях, майже торкаючись головами один одного.

Ніхто з галасливої юрби танцювального залу “Парадайз” не звернув уваги на дивну поведінку двох джентльменів. Справа була не у відсутності емпатії, як такої. Справа була в невидимості цих джентльменів і їхнього столика для оточення.  

Як тільки Худий і Майті-Маус зробили по ковтку напою, бармен на ім’я Микита тут же натиснув на якусь кнопку під барною стійкою. Моментально утворився світовий паркан навколо столу заввишки у 2 метри. Колір світлового паркану був червоним. “Не турбувати” — таке значення мав цей колір.

Бармен Микита неквапливо огледів зал і натиснув ще одну кнопку під барною стійкою. Квадрат підлоги, на якому стояв столик зі сплячими джентльменами, плавно й швидко поринув у підземелля і за секунду виринув звідти вже порожнім. Світловий паркан зник. Вільний столик тут же був зайнятий радісними вигуками галасливою компанією. Бармен Микита ледь помітно посміхнувся куточками рота.