9

Полудень застав «фантомів» на півдорозі до табору. Злива припинилася на світанку, так само раптово, як і почалася. Часті краплі розсипом діамантів виблискували на листі папороті та стовбурах дерев, під пологом лісу висока вологість посилювала парниковий ефект від палючих сонячних променів. Густа в'язка задуха вичавлювала з тіл усі соки, позбавляючи легені кисню, й забираючи силу. Провівши на марші шість годин, «фантоми» вирішили влаштувати привал. Дія стимулятора закінчувалася, і незабаром Омута мав накрити відкат, на який нашарується втрата крові та дегідратація організму. Незважаючи на регулярний прийом свіжої води з похідних фляг, в умовах такої щільної задухи, «фантоми» втрачали необхідну вологу швидше, ніж отримували її. Омут всерйоз подумував про повторне використання стімпака, розуміючи, що наслідки можуть бути незворотними.

Вони влаштувалися на невеликому земляному уступі, злегка порослим повзучим в'юном. Мабуть, недавня злива змила більший чагарник, але в джунглевих лісах рослини швидко завойовували землю, відновлюючи свої позиції. Селена відпила ковток із фляги і передала її Омуту, а він вийняв із підсумків брикети сухпайка.

Селена глянула на партнера:

– Як гадаєш, скільки…

Наступної миті земля під ними здибилася, «фантоми» полетіли шкереберть у різні боки. Розкидаючи дерн і обриваючи пагони в'юна, перед бійцями розгортався величезний механічний звір на чотирьох потужних кінцівках.

Автономні роботизовані механізми такого типу широко використовувалися різними корпораціями. Робомех-мисливець запускався в лісове середовище, де міг місяцями відстежувати та усувати загони оперативників конкуруючих корпорацій або нападати на їхні передові застави. Іноді, коли тривалий час мисливець не зустрічав жодних цілей, він переходив у режим очікування для економії енергоресурсу, займаючи стаціонарне становище, залишивши активними сканувальні пристрої. Досить швидко повзучі рослини обплітали нерухомого мисливця, створюючи ідеальне маскування. Те, що Омут і Селена прийняли за земляний виступ, виявилося частиною корпусу робомеха, покритого шаром землі та дрібного чагарника.

Щойно Селена сказала кілька слів, звукові аналізатори механізму розпізнали серед фонових шумів лісу людську мову, процесор порівняв голосовий маркер з базою даних союзних оперативників, і, не знайшовши збігів, ідентифікував джерело звуку як ворожого агента.

Випроставшись на три метри у висоту і перейшовши в бойовий режим, робомех повів у бік «фантомів» броньованою довгастою «головою», в якій розташовувався електронний «мозок» механізму. У масивному прямокутному корпусі з похилою «спиною» ховалися рухові механізми і гіроскопи, чотири несучі кінцівки мали реверсивні колінні зчленування і широкі стопи з потужними кігтями. Найбільше робомех нагадував безхвостого гігантського пітбуля з низько посадженою головою.

Поки приголомшена Селена борсалася в кущах після невдалого приземлення, мисливець навів на дівчину стволи вбудованих під головою кулеметів. Омут скинув свій автомат і дав по робомеху марну чергу. Кулі з пронизливим дзвоном рикошетили від броньованого борту механізму, ледь подряпавши маскувальне забарвлення у вигляді смуг і плям; Омут встиг помітити на бічній пластині голови та плечовому шарнірі меха стилізований порядковий номер, нанесений трафаретним шрифтом.

Проте робомех зреагував на джерело загрози. З низьким гулом і шипінням потужної гідравліки конструкт плавно розвернувся до Омута, наводячи зброю на нову ціль. Тут же йому в бік з протилежного боку вдарила черга з автомата Селени.

Здавалося, мисливець роздратовано завмер, вирішуючи, яку з цілей знищити першою.

Омут знову відкрив вогонь, цілячись по портах скануючих пристроїв у голові робомехи, хоча всі вони були надійно прикриті бронепластинками. Він збирався відволікти мисливця, давши Селені необхідний час на перегрупування та активацію стелс-режиму. Його зусилля не зникли задарма, мисливець визначив його як пріоритетну ціль, і рушив слідом. Думки Омута плуталися від втоми, він діяв більше на рефлексах, вивчених тілом на багатогодинних тренуваннях та бойовому досвіді. У одурманеному мозку зріла божевільна ідея заклинити спусковий гачок автомата, влаштувавши зброю в гілках дерева, і під прикриттям шуму стрілянини відступити в чагарник.

На щастя, виконувати цей самогубний план не довелося. З правого борту, біля самої голови мисливця неприродньо замерехтіло повітря, потім оглушливо рвонув подвійний вибух. Конструкт завмер на пів-кроці, його голова безвольно звисла на шийних шарнірах, а потім все багатотонне броньоване тіло важко завалилося на бік. З пробоїни у правій стінці черепа меха валив дим від оплавленої проводки та мікросхем.

Повітря пішло піксельними брижами, і на тілі поваленого мисливця ефектно з'явився Кабель.