Жертва моїх випадкових насмішок

Колись знайшов фото з гуртожитку, і занурився в неповторність того моменту. Отож ще одна історія кохання...

В моїй кімнаті гуртожитку хаотично розкидані речі. Сусіди, як завжди, додивляються останній сон. Я сів за чужий ноутбук перевірити пошту. І тут з’явилась вона — жертва моїх випадкових, жорстоких насмішок. Вона прийшла до нього. Будити. А він, як завжди байдужий, спав.

Зайшла, посміхнулась до мене лиш губами, і так, аби рахувалось запитала:

— Що, всі сплять?

Я кивнув головою, а вона вже  дивилась на нього. О Боже, що то був за погляд: очі світились ніжністю, надією і…розпачем. Я тоді був щасливий, що той погляд адресовано не мені, але скільки б я віддав, щоб хтось дивився так на мене.

Вона завмерла, боялась зробити зайвий рух, потім ледь торкнула оголене плече і прошепотіла: «Вставай». Але все її єство лежало зараз поруч із ним. Він не відреагував, а вона наче тільки цього й чекала. Сіла на брудну підлогу, поклала руки на ліжко, і лягла них підборіддям. Її обличчя опинилось за кілька сантиметрів від його обличчя. Вона наче намагалась влізти в його сон. 

О, ці всепоглинальні очі! Ці ледь розтулені губи! Вона навіть дихала ротом, скільки в погляді було бажання, ні, не хтивого, а простого бажання щастя, бажання торкнутись губами до коханих, але ще чужих уст. Здавалось, що вона намагається навічно вписати у свою пам’ять кожен його подих. А він був холодний, ну в принципі, як завжди.

Вона повернула голову до мене і посміхнулась, вибачаючись. Я втупився в монітор, та на довго мене не вистачило. Через кілька секунд знову спостерігав за нею і вбирав у себе весь настрій, всю недомовленість, трагізм і красу почуття, до якого я не маю абсолютно ніякого відношення. Адже це диво.

Диво, що вона його так сильно любить. Диво його реакція на її почуття. Таке часто трапляється, як хтось закохується. Здається, за тисячі років люди в коханні не придумали нічого нового. Кожного разу схожі слова, схожі відчуття. Але для кожної людини вони неповторні, унікальні, єдині на все життя. І для неї також – жертви моїх випадкових насмішок.