- 21 -

Переливання магії від одного чаклуна до іншого – не безпечно. Просто по бажанню, цього зробити не можна. Цілителю потрібно провести купу аналізів на сумність, відсоток співвідношення  набору генів магії. Стихійна приналежність не завжди гарантувала безпечне переливання магії від одного джерела до іншого.

Магія зрештою залишалася магією, яка успадковувалася або ж ні. Каріотип здорової людини містив сорок шість хромосом, де двадцять дві пари аутосом і одна пара статевих хромосом – “ХУ” у чоловічому каріотипі та “ХХ” у жіночому. В чаклунів пари статевих хромосом були видозміненими, що не призводило до порушення структури хромосоми, але саме ця частинка відповідала за успадкування магії та отримання стихії.

Складний процес переливання магії, часто вів до погибелі чаклунів саме через розбіжність каріотипу. Це мало б покінчити зі спробами, та все ж, це була все ще не вивчена наука, яку продовжували активно досліджувати.

Райвель Амстронг був першим, кому вдалося вижити після переливання магії. Ааліс Менг вдалося врятувати єдиного сина Дариора Валшуда. В неї було замало часу для проведення всіх потрібних їй аналізів, ситуація вимагала швидкого реагування. Їй пощастило. Чи можливо пощастило Райвелю, в кого виявилося – дев’яносто дев’ять і дев’ять відсотків сумісність із батьком. Аналізи вона вже підтвердила після успішного переливання.

Менг не очікувала, що магічне джерело Райвеля потребуватиме стільки магії, щоб убезпечити життєве джерело. Вона навіть гадки не мала, що наслідки, стануть майже фатальними для її короля. Ааліс прийшлося спустошити магічний резерв Дариора, щоб врятувати життя його сину. Король без вагань погодився, та все ж дрібне тремтіння в її руках було.

Загадковий красень вижив, і вона доклала зусиль, щоб він прокинувся не лише після складної магічної операції, а навіть й після отриманої стріли Антуріум.

Менг була кваліфікованою цілителькою, не по роках здібною. А ще вона мала завжди холодний розум, але кожного разу втрачала його, коли бачила Амстронга. Кохання з першого погляду, яке наздогнало її вже в дорослому віці.

Щоб привести думки до ладу, Ааліс завжди сідала на медичні книги, сувої, креслила точки та нитки, через які протікала магія в людських тілах; перемальовувала хромосоми із їхніми плечима*, складала в різних варіаціях статеві пари, щоб врахувати відсоток успадкування тої чи іншої стихії. Наука затуманювала всі її думки.

Коли до її кімнати увійшов Райвель, Менг вже знала, що він хоче їй сказати. Вона відклала в сторону книги, на яких зображувалися схеми каріотипу чаклунів, та папір, на якому щойно розбирала спадковість Амстронга..

— Ти йдеш? — тихо вона запитала, мов голос зовсім  не належав їй.

— Так.

— На довго?

— Не знаю.

Розмова була сухою.

— Але ж ти повернешся? — в її голосі тремтіло сподівання.

— Так, — він кивнув головою. — Дариор передасть мені повноваження.

— Ти станеш королем? — її очі округлилися від подиву, хоч вона й знала, що це станеться рано чи пізно.

— Так. Ааліс, я пам’ятатиму про те, що  тобі завдячую. Ти двічі відвоювала моє життя у смерті.

Він підійшов до її ліжка ближче, його погляд опустився на її креслення. На папері зображувався повний розбір його каріотипу та батька. Успадкований від батька - “ХУa” – магія повітря, та від матері магія вогню – “ХХf”. Він не знав надто добре цілительство, і ніколи навіть не намагався зрозуміти гени спадкування чи щось подібне, але коли це робила Ааліс, це ставало цікаво.

— Райвель, — вона гукнула його з всією серйозністю, змусивши його поглянути на неї. — Можеш мені дати обіцянку? Як станеш королем, дай мені можливість самостійно обрати собі чоловіка.

Брови Амстронга здійнялися вгору, в німому подиві він кілька секунд кліпав очима, переварюючи слова Ааліс. Зрештою його губи розтягнулися в невеличкій посмішці.

— Я обіцяю.

— Твої діти матимуть можливість успадкувати магію повітря і вогню, — Менг вирішила перевести тему в іншу сторону. — Ці букви, — вона тицьнула на маленькі букви: —  “f” — вогонь, “a” — повітря. Це у твоєму каріотипі вже закладено. Звичайно є невеликий відсоток того, що успадкується одна зі стихій.

— Ти однозначно посядеш посаду мого особистого цілителя.

— Ще не король, але розкидаєшся обіцянками направо й наліво! — напруження між ними спало. — Хай тебе вдача супроводжує. В усьому!

***

Ален весь час чекав під дверима, доки в при піднятому настрої Арвен не покинув лікарняне ліжко Севіль. Він увійшов, не чекаючи на її відповідь. Ален був нажаханий подіями, які відбулися в  будинку, якй палав. Він не міг собі навіть припустити думку, що вона могла постраждати.

Севіль все прочитала на його обличчі, тому нічого йому не сказала, коли той буквально увірвався до кімнати.

— Ти не на жарт мене перелякала, — він стояв біля порогу дверей, не дивлячись Севіль в очі. — Коли ти кинула дитину, я гадав це наше прощання. З дівчинкою все гаразд. Вона не постраждала, хіба що трохи диму надихалася.

— Дякую, — посмішка її була змарнілою. — Пожежу погасили?

— Так. Не без допомоги Арвена.