Пролог

Захід сонця горів яскравим помаранчевим вогнем. Поступово, сповільнюючи свій рух, денне світило зупинилося, нерухомо над горизонтом, ледь не торкаючись верхівок гірського хребта Чорногора*. Багряно-кривавий вогонь розтягнувся по небосхилу, наостанок освічуючи все довкола, перед зануренням в нічну пітьму.

 Медові пахощі с розносилися по всій ринковій площі Янконберг, названу на честь короля Ян IV. Люд метушився, скуповуючись й поспішаючи додому. Введений комендантський час обмежував перебування на вулиці з настанням сутінків.

Старець, якому здавалося байдуже на часове обмеження, протягував руку, щоб отримати милостиню, й голосно викрикував:

— Він прийшов! Прийшов, щоб змінити світ!

Старець  продовжував кричати навіть тоді, коли в сухому горлі застрягла грудка пилюки, змусивши його кашляти. Йому було байдуже чи хтось його слухає, він викрикував всім свою істину. Істину, яка тиснула йому на груди, доки той її не промовить.

— Святий Купідон дарував йому свою силу! Чорне полум’я охопить всіх!

Зморшкуваті руки старця тремтіли. Його знесилене тіло підпирало мармурові стіни імператорської огорожі, яка відокремлювала палац від столиці. Перехожі кидали обурливий погляд на безпритульного, інші ж срібні монети під ноги волоцюги, на якому навіть не було взуття.

— Народжений в полум’ї й воскреслий з мертвих, він вже тут. Народжений, щоб знищити імперію! Коронований Купідоном, він все зруйнує. Втопить невігласів у власній крові!

Слова старця не були справжнім пророцтвом, та й в пророцтва люд особливо й не вірив. Зате всі вірили без вагань в силу Купідона, який за кілька останніх тисячоліть вперше нагородив чаклуна своєю ласкою, подарувавши йому стрілу Антуріума. Чаклун який без сліду зник після балу Купідона, й про якого ніхто не чув й не знав. Розкриття особистості незнайомця так і не відбулося, стільки імперська гвардія не докладала зусиль.

— Падуть стіни мармуровій й загориться на його голові корона із чорного полум’я. Істинний володар прийде…

До старця підійшов чоловік, й присів навпочіпки, дивлячись в його помутнілі від часу, сірі очі. Волоцюга мав нерозчесане сиве волосся, яке діставало йому до пліч, порвана лляна сорочка та короткі штанці, підв’язані мотузкою. Обличчя старця було вкрите зморшками та маленькими цятками ластовиння яке не зникло протягом всієї старості, а навпаки, стало більш очевидним.

— Ідемо зі мною, я тобі дам притулок. Там тебе нагодують, дадуть місце для нічлігу.

— Падуть стіни  мармурові й загориться на його голові корона…

— Знаю, знаю я, — перебив чоловік, старця. — Ходімо вже.

Чоловік допоміг підвестися старцю. Срібні монети розсипалися по землі, піднімаючи куряву пилюки. Старець навіть не поглянув на метал, що виблискував в променях гарячого липневого сонця.

— Капітане Блазі, ви впевнені, що він нам потрібен? — запитав солдат, беручи старця під руки.

— Так, — кивнув він підлеглим. — Старший лейтенанте Озо, потурбуйтеся, щоб ніхто нічого не чув й не бачив.

В карих очах Зорана промайнула іскра надії. Він не переставав вірити.

— Слухаюсь, капітане!

Бастіон відав офіційну пошану капітану, після чого дістав із внутрішньої кишені плашку із порошкуватим зіллям.  Він почекав кілька хвилин, доки із його поля зору не зникли солдати Фенікса, після чого надягнув на обличчя маску. Коли його дихальні шляхи були в безпеці, Бастіон почав розпилювати порошок на місці, де сидів старець та на ринковій площі Янконберга.

Темно-пшеничне волосся яке вигоріло від палючого сонця, більше не привертало уваги перехожих. Бастіон продовжував непомітно розпиляти зілля – забуття.

Всі в легіоні Фенікса бажали б прийняти це зілля, та зітерти болючу новину, яка перевернула все з ніг на голову. Смерть Райвеля Амстронг – та успішність виконання місії, яка забрала його життя. Бастіон ще ніколи так у своєму житті не ненавидів військовий обов’язок та прийняту присягу у вірності імператору.

Нікому не подобається хоронити пусту труну, та віддавати честь – порожнечі.

Примітки:

Гірський хребет Чорногора – гірський масив, де розташоване місто Алревог та замок Арпа, в якому проживав Бернар Феслер. Межує зі столицею Першт.