Королівство Юнікорн.Останній маг

Розділ 1

В кімнату крізь закриті вікна з щільної матерії все ж змогло потрапити сонячне проміння. Весна почала повністю вступаси в свої права. З надвору було чути щебет пташок і вітер ,що гойдав дерева і гіллями бив по вікну.

Прокинувшись я оглянула кімнату, все стояло на своїх місцях . Коло дверей стояв стіл на ,якому були розкиданя аркуші паперу з ескізами. Шафа з одягом стояла в кутку біля ліжка ,взявши одяг й переодягнувшись в приталені штани і сорочку рукава якої я укоротила для комфорту я підійшла до мого улюбленого місця в кімнаті. Майже всю стіну навпроти ліжка займала книжкова шафа . Це місце я дуже любила .Як же чудово було сісти в кріслі включити лампу на столику поряд і читати доки очі не почнуть заплющюватись.

Пробігшись кінчиками пальців по корінцям книг я обрала ту ,яку сьогодні почну читати. Поклавши її на крісло я вийшла з кімнати й сходами спустилась до кухні. Звідти вже долинали смачнющі аромати. Мама метушиламь коло плити . Пахло свіжоспеченими млинцями й медом . Зайшовши до кухні я привіталась з сім'єю .

Всі були в зборі ,тато снідав перед роботою,мама також збиралась йти з дому . Молодша сестра куняла ,дивлячись на неї я помітила ,що вона не виспалась.

— Іриш обережно,а то зараз ще гепнешся лицем в тарілку,— сміючись говорила я і далі спостерігаючи за сестрою.— чому ти взагалі так рано встала, все одно не ходиш до школи?

Вона кинула на мене холодний недружелюбний.

Відвідувати школу ми перестали коли сусіднє королівство нопало на нас. Ми з сім'єю опинились на підконтрольній территорії. Росіни народ ,що здійснив ганебний напад творять на наших землях буйства.

Це відбулось в кінці зими . Вночі. Коли мирне населення спочивало в своїх домівках. Королівство Юнікорн підписало мирний договір з Альфітом, Безміром і Росіною ще сторіччя тому . В договорі йшлося про відмову нашого королівства в магії. Росін ,Безмір і Альфіт мали гарантувати цілісність наших територій і захист від можливого нападу.

Та король сусіднього королівства видав наказ про «спеціальну операцію» на наших землях. Під видом рятувального походу він розпочав війну.Безмір вже був під контролем Росіну вони підкорились без якихось конфліктів . І зараз повна влада булла в короля Троя.

Вони вважали нас слабими ,думали що ми швидко здамося і віддамо їм землі які вони тільки забажають. Натомість наша армія загальмувала напад.Військові приклали багато зусиль аби не пустити ворога до столиці і центру країни.Його величність король Доріан зміг отримати допомогу від Мофану і Таніру. Вони відправили нам деяких своїх бійців ,які зараз служили в нашій армії.

Моя родина проживала в містечку Велір ,яке знаходилось неподалік від моря. Ми малємо гарний просторий будинок коло озера на краю лісу. Батьки багато прцювали ,щоб побудувати його .Зараз ми боїмося,що в будь-яку хвилину нас можуть його лишити. Втекти на вільну від окупантів територію просто не можливо. Солдати не дають змоги перетнути неведимий кордон. В перші дні війни були випадки втеч,але вони не увінчались успіхом.Кожен хто намагався втекти зараз лежав в землі. Співчуття не знайому народу Росін.

— Ясю,що ти так задумалась. Чай охолоне,— голос мами й поглажування по плечу повернули мене до реальності.

— Вибач ,є якісь новини?

Вона лиш зітхнула.

— Ходять чутки ,що король Доріан може поросити допомоги у магів.—Я стежила за реакцією мами. Вони працювали на короля і були таємними представниками його величності в цих краях. Вона мала знати хоч якусь цінну інформацію,а я не хотіла сидіти тут в невіданні. Крім того мене дуже дивувало,чому досі ніхто не навідувався до нашого дому.

— Доню ,всі спроби зв'язатися з його величністю не дали результатів. Треба чекати ,—Ксеня почала натирати посуд і ставити його в стійку,—будемо вірити ,що хоч один лист дійшов до адресата.

Я допомогла прибрати зі столу. Наша кухня невеликих розмірів і ми з мамою час від часу плутались один в одного під ногами.Подякувавши за сніданок я піднялась до себе в кімнату перед тим зайшовши до ванної . В кожному домі в нашому королівстві були і світло , і централізоване водопостачання з холодною і гарячею водою. У нас не було магії ,щоб підігрівати воду чи освітлювати домівки тому ми винайшли електирику ,яка дуже полегшувала наше життя.

Зробивши всі потрібні процеури я переодяглась у одяг який мені не було шкода . На тренуваннях одним із головних моїх правил є комфортний і легкий одяг.

— Іриш,як буду потрібна я в саду,— крикнула я сестрі ,проходячи повз її кімнату,—а ти знову наводиш лад ?

Майже кожного дня сестра прибирає в своїй кімнаті і кожного разу проходячи мимо її «берлоги» в неї повний безлад. Вона скосила на мене погляг ніби говорячи : «Не чіпайте мене я не в гуморі».

— Все, все я тебе не чіпаю ,— піднявши руки я вийшла з кімнати . Спустивний до низу я вийшла в сад.

Розмову про короля я почала не дарма . Від самого пробудження я відчуваю дивну тривогу. Немов має статись ,щось дуже важливе. Я мала надію ,що мама просвітить про ситуацію на фронті адже була впевнена — вони знають набагато більше ніж розповідають нам.

Сад з-заду будинку обгорожений високим парканом і різноманітними видами дерев ,які повністю захищали його від допитливих очей. Для мене фраза : «Мій дім—моя фортеця» не пустий звук. Тільки вдома я почуваю себе в повній безпеці. Тільки тут я можу бути спражньою.

Після кінця зими минуло два тижні і земля змінила свій сніговий покрив на зелену траву. Прихід тепла дав можливість вишням і абрикосам зацвісти раніше. Звідусіль долинав солодкий аромат ,тому вдихнувши побільше повітря я попрямувала до сарайчика. Він стояв між двома горіхами і на перший погляд був зовсім непримітним. Але ця споруда не була звичайною ,як і вся моя сім'я.

Мої батьки збудували його відразу як ми оселились в цьому будинку. Окрім простих знарядь праці там була розташована таємна шафа з арсеналом різноманітної зброї. Дякуючи тату я знала як користуватись кожною з них, нас з сестрою тренували ,щоб ми могли захистити себе при потребі. Спочатку вставати з поза ранку і йти на пробіжку чи вправлятись з мечем ми дуже не любили . Але зараз ми цінували ті уроки ,яких нас навчив тато. Я вдячна йому за них і можу бути впевнена ,що дам раду тим негідникам які посміли зазіхнути на чуже.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше