Розділ 4

Сивий ковил рівними хвилями захльостує груди, але, на відміну від морських вод, його не можна зачерпнути долонею і освіжитися, змити з обличчя їдкий піт, що постійно заливає очі.

Звичайно, я переоцінив власні сили. Багатогодинне лежання на канапі та їзда у громадському транспорті не додають витривалості. Навіть, якщо зумів пройти всі три «Готики» і те непорозуміння, яке назвали четвертою частиною, а в «Давніх сувоях» невпинно прокачував спритність та акробатику.

І я зрозумів це вже на перших п'яти кілометрах. Ще з годинку протримався виключно на морально-вольових та енергії, якою мене підживлював меч. Але, дивлячись, як рівно біжить... ні, ковзає по зелених хвилях амазонка, — до речі, не тільки не захекана, а навіть не спітніла, — зрозумів, що треба терміново щось робити. Загалом одне з двох. Або я визнаю поразку, причому, як би від імені всіх чоловіків, чию честь самовпевнено намагався відстояти, або доведеться хитрувати і лукавити.

Розмірковував і вагався недовго. Зрештою, сини Адама грішать цим із дочками Єви від того дня як скуштували забороненого плоду. У сенсі, досягають мети будь-яким шляхом і способом. У тому числі й брех… себто, військовою хитрістю.

Тим паче, це не Олімпіада, де за використання допінгу можна залишитися без нагороди.

Варіантів було, як завше, теж кілька. Радикальний — з використанням карти переміщень, та проміжний — у вигляді бонусу від кільця швидкості.

Як і кожний інтелігент, я спершу збирався обійтися напівзаходами. Але все-таки вистачило розуму не ризикувати і не міняти одну проблему на іншу. Повернувши камінчик у кільці, я з легкістю обігнав би дівчину, чим сильно похитнув би її впевненість у перевазі жінок над чоловіками. Але потім була б віддача. І я впав би без сил. Причому, згідно із законом підлості, у найневідповідніший момент.

Наприклад, якщо цариця Деяніра вирішить, що їй не потрібна дружба з принцом Зонненберга, і накаже стратити мене разом з Лією.

Карта ж, як показувала практика, не грішила точністю і цілком могла відправити мене не до столиці амазонок, а до біса на паску. Тим більше, що розташування цієї самої столиці, я визнав у Безіменної досить приблизно. Втім, великих річок у степу не так вже й багато, а місць, де течія огинає острів, ще менше. На карті я знайшов три. Але оскільки амазонка мала намір добігти туди всього за кілька годин, то цілком логічно припустити, що обирати треба найближче. Ну і якщо схиблю — нічого страшного. Махну звідти в замок і підключу Ігнаціуса. Нехай відпрацьовує високе та почесне звання королівського мага.

Зате, душа заспокоїться. Хвилююся я... Адже Безіменна лише знає час страти. А якщо Деяніра образилася сильніше і вирішить не чекати заходу сонця?

Ні, вирішено… Краще перестрахуватися. Треба тільки свідка позбутися, перш ніж телепортуватися... У чарівників і амазонок відносини складні, то навіщо заздалегідь створювати собі зайвий клопіт?

— Я ось що подумав... — Зачерпнув у меча ще трохи енергії і порівнявся з дівчиною. — Може, краще буде, якщо ти попередиш про мене сестер? Все ж таки амазонки чоловіків не надто шанують. Раптом, не одразу здогадаються, що я з орланами літаю, чи Синільгу не роздивляться вчасно? Пристрелять, а потім шкодувати будуть.

Амазонка глузливо глянула на мене, мовляв, так я й знала: скис... усі чоловіки слабаки... Але, я біг вільно, дихав рівно, так що як би їй не хотілося, а викрити мене в немощі не виходило. Натомість, логіка в словах була.

— Так… — трохи подумавши, погодилася Безіменна. — Пусти мене вперед і тримайся на відстані видимості. Цього часу мені вистачить, щоб попередити варту.

— Домовилися ...

І тільки після цих слів я зрозумів, що не все так гладко. Дівчина мене ощаджувала і бігла в півсили. Тепер же рвонула так, що тільки п'яти замелькали.

Неймовірно... З такими жвавими ніжками, не тільки кінські копита, а й пташині крила без потреби. Для подорожей, я маю на увазі.

Зупинився та витяг карту. Але перш ніж тикати в неї пальцем, покликав Синільгу і велів зайняти своє місце на щиті. «Гладь Ставку», перш ніж за спину закинути, теж не забув перед цим приголубити і попросити не втрачати пильності. Тому що стріляють амазонки швидко. Причому цілком можливо навіть швидше, ніж думають. І незнайомця, що невідомо звідки звалився, цілком здатні почастувати дюжиною-другий стріл суто для профілактики... Русалка, природно, промовчала, але хвостом наче ворухнула. Мовляв, не хвилюйся, хазяїне, службу знаємо.

Потім погладив «Посмішку». Витяг із ладанки і погрів на долоні.

— Вся надія на тебе. Підсоби опинитися у потрібному місці. Будь ласка… Слів немає, ти й так допомагаєш, але зараз особливий випадок. Дуже треба…

І тільки після цих ритуалів дістав меч і розгорнув карту. Вибрав потрібну точку і доторкнувся до неї.

Пронизливо засвистіло у вухах, мигнуло, і я побачив Леонідію, що лежала на спині. Цілком оголену… У позі «зірки». Рот заткнутий. У погляді повна покірність долі, лише губи стиснула скорбота, а в очах причаїлися скупі сльози несправедливої образи.

Жіноча краса — Страшна сила. Це вам будь-який власник порносайту чи глянцю для дорослих підтвердить. Особливо у натуральну величину. Ось і я теж завис на якусь мить, витріщаючись прямо перед собою, зовсім не в змозі адекватно сприймати дійсність. Секунд п'ять, напевно, дивився, перш ніж помітив, що моя красуня дивиться на хмари не для свого задоволення, а тому, що прив'язана. І не до кілочків чи ліжка, а бичачих упряжок. А погоничі вже замахуються батогами.