25.3

– Чому ж? – заперечив Ромі Матеньро. Він поки що нічого не записував – уважно слухав і кивав зі схвальною усмішкою. – З книг обліку Сірого Чу видно, що його уку-ука був багатьом по кишені. Ви ж не думаєте, що Чу торгував собі на збиток? Значить, і за опт Амада не переплачувала, брала товар за розумними цінами, а не втридорога. Вона, чи вони, уклали вигідну угоду.

– Настільки вигідну, що Хол і Жакорель зігнали палку радість від її укладання на єдиній беззахисній істоті, що трапилась їм на очі! – Ойлаф підхопився, вдарив кулаком об долоню. – Амада та її посіпаки виявили дипломатичність найвищого рівня!

Ісма потягла його назад на лаву, почала шепотіти щось заспокійливе, але він почервонів, плюнув убік губернатора і, гупаючи ногами, вибіг із зали для нарад.

– Єн – мій далекий родич, – не дивлячись ні на кого, сказала Ісма. – Дуже далекий. І ми вважаємо, що ді Емшис знав про торгівлю уку-ука. Або він, або лін Артен, але лін Артен – ганчірка, він би не заплющив очі на вбивство.

– Дякую на доброму слові, – пробурмотів начальник.

– Я б зам’яв убивство, але не уку-ука! – закипів губернатор. – За кого ви мене маєте? Що завгодно, тільки не наркотики! У мене син ріс! Я внуків чекав! Це мій острів, він має бути чистим!

Вайола відкашлялася, підійшла до вікна і постукала по ґратах. У кущах за стіною хтось сполохався і кинувся геть. Тиру здалося, що це Ламбе, але сказати напевно було складно.

– До речі, щодо вашого сина, дядьку Отісе… – Королева сіла на підвіконня, схрестила ноги в гомілках. – Він зустрічався з Амадою, а коли вона віддала перевагу банкіру Рахентену, писав листи з погрозами на адресу її старого чоловіка. За кілька місяців після весілля банкір переборщив із уку-ука. Молодій вдові почали ставити запитання, і вона пригрозила вам листами Астора. Щоб не забруднити ім’я сина, ви натиснули на Ойлафа, що вів ту справу. Ви прикривалися турботою про сім’ю старого друга і долю місцевого банку, але ми ж усі знаємо, що Амада вас шантажувала.

– Я схожий на того, кого хвилює репутація? – скептично підняв брову губернатор.

– Вас хвилювало життя сина, – жорстко заперечив лін Артен, що мовчав аж до цього моменту. – Амада потягла б його за собою, а Ілесія нещадна до тих, хто має стосунок до уку-ука. Ви не хотіли, щоб Астор ховався до кінця життя, а одного разу піддавшись на шантаж, стали вразливим назавжди. Ви покривали специфічні забави вдови Рахентен та її друзів.

– Фінансові забави! – Ді Емшис підхопився, жбурнув милицю в стіну. – Не уку-ука! Амада та правління банку співпрацювали з ненадійними партнерами, але завжди залишалися у виграші. Я відмазував їх перед перевіряльниками, і на цьому все. Жодних наркотиків! Нічого аморального!

Вайола легко зістрибнула з підвіконня. Підібрала милицю, розхитала її і кинула назад губернатору. Ді Емшис не відхилився, хоча Тир, знаючи його як облупленого, приготувався рятувати свій лоб, – відбив поліроване дерево рукою і гордовито випростався.

– Але загалом ти маєш рацію, маленька Вайоло, – сказав цілком спокійно. – Я не міг допустити, щоб під удар потрапив мій син.

– А Астор не міг змиритися з тим, що дав Амаді зброю проти вас, – кивнула королева і повернулася до вікна. У її погляді з’явилася тінь прихильності. – Він збирався натиснути і викупити листи за безцінні золоті даоні. Ну або просто вкрасти. Ви ж учили його, що ціль виправдовує засоби. Але на віллі Рахентен саме били Єна Ігореса, тому Астор відступив. Наступної ночі він був налаштований більш рішуче і досяг успіху, але вирушив не додому, а до начальника поліції. Не впевнена, як швидко розносяться плітки… Адже вже всі в курсі, що розповів садівник? Астора спіймали на гарячому, і Амада пригрозила йому поліцією, згадавши для прикладу Єна, якого сама й обмовила. Грізна вдова не знала, що Астор був на віллі минулої ночі. Для всіх Юньчик став злодієм-утікачем, але Астор зрозумів, що це брехня. Він забрав листи силою і намірився підняти галас. Чим не мотив для убивства?

– Вбивці зізналися! – У ді Емшиса тремтіли і губи, і руки. – Вони заплатили за все!

– Вони розповіли злагоджену історію і вирушили до пращурів, – примирливо нагадала Вайола. – Як Амада Рей. Дуже вчасна смерть, ви так не вважаєте? Чому б не припустити дещо інший сценарій? Астора переслідували, він сховався в моєму домі, але вбивці його знайшли. Чим погана ця версія?