Розділ 35

Новий світанок

Минуло шість місяців.

Осінь давно змінилася весною.

Життя поступово поверталося до нормального ритму.

Таємниці печери залишилися позаду.

Документи, знайдені під землею, допомогли викрити багатьох людей.

Історія, яку приховували десятиліттями, нарешті стала відомою.

Олена стояла на березі озера.

Того самого озера, біля якого все почалося.

Сонце повільно сідало за горизонт.

Вода виблискувала золотом.

— Про що задумалась?

Почувся знайомий голос.

Максим.

Олена усміхнулася.

— Про те, як сильно змінилося наше життя.

Він став поруч.

І взяв її за руку.

— На щастя, змінилося.

Олена поклала голову йому на плече.

За ці місяці вони пережили більше, ніж деякі люди переживають за все життя.

Страх.

Втрати.

Біль.

І любов.

Любов, яка витримала все.

Недалеко лунав дитячий сміх.

Марійка бігала галявиною з повітряним змієм.

Поруч із нею йшла Вікторія.

Їхній сміх змішувався з шумом вітру.

Олена дивилася на сестру.

І досі не могла повірити, що знайшла її.

Після всіх років розлуки.

Після всіх таємниць.

Вони знову стали родиною.

Вікторія підійшла ближче.

— Знаєш...

— Що?

Усміхнулася Олена.

— Я весь час думала, що втратила сім'ю.

Олена міцно обійняла її.

— А я навіть не знала, що маю сестру.

В очах обох блищали сльози.

Але тепер це були сльози щастя.

Раптом Максим дістав із кишені маленьку оксамитову коробочку.

Олена здивовано подивилася на нього.

— Максиме...

Він усміхнувся.

Трохи схвильовано.

— Я не хочу більше втрачати час.

Серце Олени забилося швидше.

Максим став на одне коліно.

Марійка завмерла.

Вікторія прикрила рот долонею.

— Олено...

Його голос тремтів.

— Ти пройшла зі мною через найтемніші дні.

Ти стала моїм домом.

Моєю надією.

Моїм майбутнім.

Він відкрив коробочку.

Усередині сяяла обручка.

— Ти вийдеш за мене?

Олена вже плакала.

Від щастя.

— Так.

Ледь прошепотіла вона.

— Так!

Марійка радісно заплескала в долоні.

Вікторія засміялася крізь сльози.

А Максим обійняв Олену так міцно, ніби боявся відпустити.

Сонце повільно сідало за обрій.

Але для них починався новий світанок.

Попереду було весілля.

Попереду було життя.

Попереду було щастя.