25.2

– Найгірше те, що згідно з засекреченим Атлантичним меморандумом 1994 року, жителям поверхні Землі заборонено хоч якось впливати на бункерних, в тому числі на бункерних з турнутих земель, розумієте? – Єті заглядав у шахту, вичікуючи повернення ліфта, поки Петрик безнадійно бігала колами в пошуках сигналу хоч якоїсь мережі, а Антон мовчки споглядав неприємні повідомлення особистого характеру, на які не міг відповісти. – Цих бункерів набагато більше, ніж один, вони не такі безглузді, як наш, між ними є зв’язок, вони пережили витурення, не бояться повторного, регулярно шантажують світ і обіцяють тутурнутим земний рай шляхом підкорення всіх, хто не здохне в процесі, й повернення до прекрасного тоталітарного минулого, де кожному вділиться його ложка щастя взамін на свободу волі. Знаю, ви зараз сміятиметеся, але оці всі, як ми думали, божевільні акаунти в інтернеті, що роками попереджали про небезпеку, писали правду!

Юлка не збиралася сміятися. Їй було соромно, тому що вона уявлення не мала, про які акаунти говорить Пушок. Донедавна слово «турнуті» в її житті спливало приблизно раз на рік десь у випадковій розмові про минуле і вивітрювалося з пам’яті як щось із настільки сивої давнини, що не має впливу на сьогодення й лише пригнічує настрій через свою суперечливість, а тому краще уникати думок про це, що було, те спливло, світ порозумнішав і не повторить минулих помилок ніколи знову.

Ніколи, угу.

Знову.

– Ти забув згадати астероїд. – Щур осідлав шию Юлки і явно не збирався злазити, ще й мордочку положив їй на маківку, лоскочучи підборіддям під час мовлення. – А ще пропустив той незначний факт, що Ситуація 101 передбачає повномасштабний напад і пріоритетний захист власне бункера, тобто повну зачистку верхніх рівнів: біолабораторії, шахт, шляхів сполучення та геть усього супутнього, що підводить нас до геніальної ідеї про те, що це трикляте хворе на всю голову місце – одна холера, частина якої під контролем кровожерливих психів, а іншу ось-ось затопить зарином чи що там було популярне в ті часи? Не треба дякувати, я завжди радий озвучити приховані думки і нагадати, що кінець ближче, ніж ви сподіваєтеся, бо ліфт не приїде, ним евакуювалися ті двоє і, хочеться вірити, собака. Тьху, аж у роті пересохло. Ненавиджу задовгі речення.

Гупнуло зовсім близько. Це спонукало Антона витягнути з внутрішньої кишені кілька тонких пожовклих брошурок з обліпленими печатками обкладинками й розгорнути одну з них на середині.

– Можна мені? – Не чекаючи відповіді, Юлка вихопила нижню й глянула зміст. – Сорок сьома сторінка… Тут є схеми евакуації на поверхню і вниз, але я не розумію, звідки починати й де ми.

– На двадцятій є про Протокол 3, – безбарвним тоном оголосив антропоморф. – Оновлений у 1994. Нізащо не вгадаєте, що він робить.

– Посилає до чорта Атлантичний меморандум і знищує весь бункер повністю, – фиркнув щур. – Нудне в мене життя… Завжди все знаю.

– І те, що на вісімдесятій сторінці? – Як не дивно, Антон не дратувався.

– А то нахабна брехня!

– І сто перша?

– Пропаганда!

– Що скажеш про підсумки?

Рікардо так підскочив від обурення, що його лапки роз’їхалися і прим’яли вуха Юлки:

– Скажу, що це абсурд! Якщо тут нема справної ядерної зброї, то чому цей бункер не зачистили давним-давно? А, меморандум, помста дієздатних бункерів і загальний пофігізм… А чому зараз буквально всі хочуть його знищити?! Нічого ж не змінилося! Ну, крім аномалії й активізації тутурнутих, добре, визнаю. А що збурило дощолозів?! Тільки не кажіть, що бункерні змерзли і ввімкнули ядерне опалення! Хоча… От не повірите, але я теж не здивувався б.

– Чому саме цей бункер? – глибокодумно зауважила Петрик, наполовину звісившись у шахту, де ловило хоч щось. – Чому астероїд летить сюди, а не кудись на Урал? Чому в Андах тихо, хоча звідти лізе така широка ботоферма на захист турнутих, що завидки беруть? Чому ніхто не чіпає Альпи? Ой-йой, тримайте мене!

«Будь ласка, знайдіть зручне місце, щоб поговорити з психологом. Ви надзвичайно важливі, ваша жертва врятує не тільки Землю, а й усю реальність. У вас немає причин вважати поточну ситуацію наслідком ваших помилок. Ви все зробили правильно. Ви саме там, де маєте бути задля збереження світової рівноваги. Ми шануватимемо вас як героїв і називатимемо дітей на вашу честь!» – самовільно запустилося голосове повідомлення, озвучене м’яким, перебільшено емоційним голосом. На двох телефонах із трьох була секундна затримка, тож звучало це більше комічно, ніж надихаюче.