Де вихід?

«І створили Школу так, як велів їм диявол. Дитина любить природу, тому її замкнули в чотирьох стінах. Дитині подобається усвідомлювати, що її робота має якийсь сенс, тому все влаштували так, щоб її активність не приносила жодної користі. Вона не може залишатися без руху — її примусили до нерухомості. Вона любить працювати руками, а її почали навчати теоріям та ідеям. Вона любить говорити — їй наказали мовчати. Вона прагне зрозуміти — їй веліли вчити напам'ять. Вона хотіла б сама шукати знання — їй вони даються в готовому вигляді.

І тоді діти навчилися тому, чого вони ніколи б не навчилися в інших умовах. Вони навчилися брехати й прикидатися. Діти відбилися від рук. Вони тікають з дому, шукають пригод. Вони стають практичними, самовпевненими і наполегливими без допомоги школи і навіть всупереч їй. І зруйнувалася Школа, яка була створена за намовою диявола».

Адольф Фер’єр (початок XX століття, Швейцарія)

В інеті бродить збірка цитат на цю тему: Без любові все — ніщо. Обов'язок без любові робить людину дратівливою. Відповідальність без любові робить людину безцеремонною. Справедливість без любові робить людину жорстокою. Правда без любові робить людину критиканом. Виховання без любові робить людину дволикою. Привітність без любові робить людину лицемірною. Розум без любові робить людину хитрою. Компетентність без любові робить людину непоступливою. Честь без любові робить людину зарозумілою. Влада без любові робить людину тираном. Багатство без любові робить людину жадібною. Віра без любові робить людину фанатиком. (автор невідомий)

Діти вчаться тому, з чим живуть! Якщо дитина живе в атмосфері КРИТИКИ, то вчиться ЗАСУДЖУВАТИ. Якщо вона живе в атмосфері ВОРОЖОСТІ, то вчиться БИТИСЯ. Якщо дитина живе в СТРАХУ, то вчиться БОЯТИСЯ. Якщо оточена ЖАЛІСТЮ, то вчиться БУТИ БЕЗПОМІЧНОЮ. Якщо дитину осміюють, вона вчиться СОРОМ'ЯЗЛИВОСТІ. Якщо до дитини ставляться З РЕВНОЩАМИ, вона вчиться ПОЧУВАТИ СЕБЕ ВИННОЮ. Якщо дитина живе в атмосфері ТЕРПИМОСТІ, вона вчиться бути ТЕРПЛЯЧОЮ. Якщо дитина відчуває ПІДТРИМКУ, вона вчиться бути ВПЕВНЕНОЮ В СОБІ. Якщо дитина знає ПОХВАЛУ, вона вчиться ЦІНУВАТИ. Якщо дитина живе в атмосфері ПРИЙНЯТТЯ, вона вчиться ЛЮБИТИ. Якщо дитина відчуває СХВАЛЕННЯ, вона вчиться ЛЮБИТИ СЕБЕ. Якщо дитина пізнає ВИЗНАННЯ, вона вчиться ЦІЛЕСПРЯМОВАНОСТІ. Якщо дитина оточена ЧЕСНІСТЮ, вона вчиться ПІЗНАВАТИ СПРАВЖНЮ ПРАВДУ.

«Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любові не маю, то я — мідь дзвінка або кімвал брязкотливий. Якщо маю дар пророцтва і знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання і всю віру, так що можу гори переставляти, а не маю любові, то я ніщо. І якщо я роздам усе майно моє і віддам тіло моє на спалення, а любові не маю, немає мені в тому жодної користі… …Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не чваниться, не гордиться, не мислить зла, не радіє неправді, а радіє істині, все покриває, всьому вірить, на все надіється, все переносить, любов ніколи не перестає…» (Перше послання до коринтян св. апостола Павла)