Розділ 2_2

— Мені треба показати ляльку татусеві, щось вона не плаче, - голосно промовляє Ема, і шмигнувши між мною та Катею, вибігає з будинку.

А Ліля поспішає за нею і я не встигаю зупинити дочку, яка вибігла за подругою.

— Лілю, ти куди? - кричу їй у слід, відчуваючи, як хвилювання лише наростає.

— Від коли ми її купили, Ема все бігає до Сергія з тією лялькою, - зітхає Катя. - Здається нам попалась бракована іграшка. А грошей коштує чимало.

Мені б їхні проблеми. Лечу за дівчатками, вибігаю у двір, ледь не перечепившись на сходах. Зараз Ліля біжить прямо в руки Макара і якщо він її побачить, буде ставити зайві запитання. 

Звичайно, я не така прутка, як малі діти, і поки добігаю до альтанки, вони вже всередині. Ема тулиться до Сергія, показує йому ляльку і щось серйозно пояснює. А моя дочка стоїть при вході і навіть не рухається. Погляд її направлений на Макара, котрий у свою чергу уважно її розглядає. 

Серце зупиняється і я забуваю як дихати. Лише коли вони опинились поруч, я усвідомлюю, наскільки вони схожі. Хоч би Макар це не помітив. 

Треба якнайшвидше забрати звідси Лілю. 

На ватяних ногах підходжу ближче, намагаюсь ігнорувати те, що зараз тепер Макар дивиться на мене.

— Ходімо, нам час додому, - схилившись до дочки, тихо кажу їй на вушко.   

Вона згідно киває і я беру її за вільну руку.

— Як тебе звати? - запитує Макар і я завмираю.

— Ліля, - тихо відповідає дочка.

— А це в тебе ведмедик? - його губи смикаються в ледь помітній посмішці.

— Так, - тепер її голос більш впевнений. - Подобається? 

— Дуже. Даси ним погратись? - протягує руку. 

Придушую бажання перегородити доньку собою. Це виглядатиме підозріло. Не варіант.

— Тримай, - віддає йому іграшку. - Але він не мій, а Еми.

— Думаю, Ема не буде проти, - промовляє тихо чоловік. 

Він знову переводить на мене погляд, але я вперто його ігнорую. Дивлюсь на будь-кого, тільки не на нього.

— Лілю, нам вже час, - кажу лагідно і виводжу дочку з альтанки, сильніше стискаючи маленьку ручку, ніж потрібно.

Поки ми йдемо до хвіртки, я чітко відчуваю погляд Макара на спині. Але я намагаюсь крокувати спокійно і ледве стримуюсь, щоб не перейти на біг.

Лише опинившись на дорозі, напруга трішки відпускає, хоч і не до кінця. 

Кидаю погляд на високий будинок, що напроти. Господарі в ньому не живуть понад рік і двір заріс бур'яном. Тепер його власник Макар, а це значить, що ми можемо випадково зустрічатись. 

Це недобре. Ох, недобре.

Закінчилось моє спокійне життя. 

Хоча маю надію, що він сюди приїжджатиме рідко. Деякі нові власники будинків з'являються лише декілька разів на рік. Сподіваюсь, він з тієї ж категорії.

— Мамо, я теж хочу таку ляльку, як у Еми, - каже Ліля, поки ми йдемо пильною дорогою.  

Вона копає кожний камінчик, який потрапляє їй під ноги. А я з жалем дивлюсь на її кросівки, що від старості розлазяться на швах. 

— На жаль, ми зараз не можемо дозволити собі цю іграшку, - намагаюсь говорити дуже лагідно.

— Чому? - підносить на мене світлі очі. - Хіба я не заслуговую? Емі купили.

— Батьки Еми мають більше грошей, - кажу, а серце стискається.

— А чому ми не маємо? - допитується наївно. 

Тому що твій татусь козел — хочеться сказати, але промовляю зовсім інші слова:

— Зараз не маємо. Зате потім будемо мати. І коли ми розбагатіємо, я куплю тобі навіть кращу.

— Не можу дочекатися цього дня, - радісно усміхається.

Моя дочка заслуговує на найкраще. І я зроблю все, щоб вона мала краще. Хоча це може бути не скоро. З батьком її ми могли б мати усе. Але я обрала спокійне та щасливе для неї життя.

Чи може я не права?

Вперше за шість років я засумнівалась у своєму вчинку.

Вдома я в першу чергу годую Лілю. Грію їй кашу на молоці, роблю чай. Знаю, Катя обов'язково дітей пригощала, але моя Ліля не дуже полюбляє їсти у чужих будинках. 

Сама ні крихти не беру, бо від нервів апетит пропав надовго. 

Ліля вже доїдає кашу, як раптом я чую стук у двері. Завмираю, кидаю схвильований погляд на дочку. 

Хто це може бути? Я наче нікого не чекаю. 

Серце стискається від припущення, що можливо це Макар. Але я швидко відкидаю цю думку.

Навіщо він би приходив?

Запрошую до новинки ♥️ 

Підтримайте книгу зірочкою та коментарем)