Розділ 18

Я йду алеєю, і кроки вже не просто звучать — вони відлунюють у мені. Кожен удар підошви по асфальту нагадує: я існую. Я тут.
Світ не питає, чи готова я. І я теж більше не питаю себе.
Листя під ногами хрумтить глибше, ніж вчора. Мабуть, це змінилося повітря, або просто я чую його інакше. Свіже. Чисте. Ще трохи люте.
Я помічаю людей довкола — як раніше не помічала. Чоловік у чорній куртці, що квапливо йде з собакою. Пара, що тримається за руки, і сміх їхній розливається між деревами. Я дивлюся на них і розумію, що кожен має свою тишу, свої нотки Ave Maria, свою боротьбу й свої маленькі перемоги.
На лавці далі стоїть старенька жінка з кошиком. Вона простягає мені посмішку, яка не потребує слів. Я відповідаю теж. Просто так, без причин і сенсів.
Я продовжую йти. Місто живе, навіть коли здається, що замовкло. І я теж живу, навіть коли здається, що лише дихаю.
Парк закінчується. Попереду — вулиця з магазинами й кафе. Люди поспішають, хтось спотикається об асфальт, хтось обережно тримає сумку, щоб не впала. Все так звичайно, і водночас — нове. Бо тепер я дивлюся уважніше, вдивляюся глибше.
Я зупиняюся біля кав’ярні. Неспішно, майже машинально, відкриваю двері. Тепле повітря обіймає мене, запах свіжозмеленої кави тягнеться за мною. Я замовляю чай. Чаю сьогодні хочеться більше, ніж кави. Щось м’яке, спокійне, без гіркоти.
Сідаю за столик біля вікна. Через скло бачу людей на вулиці. Вони йдуть, сміються, сваряться, торкаються один одного випадково або навмисно. І я дивлюся на це, і серце м’яко відгукується.
Ave Maria звучить тепер не всередині, а десь поруч, як легкий вітер у волоссі. Я не прошу нічого. Не чекаю. Просто вдихаю, відчуваю момент.
І тоді помічаю його.
Несподівано. Ледь помітно. Стоїть за склом, на іншому боці вулиці, і дивиться на мене. Очі знайомі, але тепер не викликають страху. Не викликають болю. Просто — цікавість.
Я не тікаю. Не ховаюся.
Я просто посміхаюся.
Не для нього. Не для когось. Для себе.
І в цю мить розумію: цей ранок, ця пауза, цей простір — це тільки початок.
Моє життя йде далі.
І я йду разом із ним.