#

   Для будь-якої жінки важлива увага навколо її персони, якщо вона буде говорити, що це не так – не вірте, вона лукавить, або ще не зрозуміла цього.  Місце, де можна у повній красі показати себе – це  всесвітня павутина, головне не заплутатись в ній так, щоб курка, яка запікається в духовці не перетворилася на жменьку попелу. Я не уявляю, як раніше жінки жили без Інтернету, це ж не життя було, а просто існування якесь. Звідки вони дізнавались, як консервувати, запікати, смажити? Це що у свекрухи треба було поради просити? А свекрухи, та вони цілими днями стояли над нещасними. А зараз соціальні мережі, на наше щастя, поглинули і їх. І краще стало обом. Це ж скільки часу потрібно, щоб знайти всіх тих з ким сиділа за сусідньою партою, навчалась, зустрічалась, передивитись всі рецепти народної медицини від ревматизму та викласти свій квітник у мережу і бажано, щоб кожна квітка була сфотографована з кількох ракурсів? Тепер я здогадуюсь, чому сучасні бабусі перестали плести на зиму всій родині шкарпетки. Хоча, може, це й на краще, у кожної людини має бути власне особисте життя, яке вона зобов’язана викладати на загал. А якщо когось зі знайомих в Інтернеті досі не має – це означає одне, що його  життя не склалося. Найцікавіше, що у користувачів Інтернету формуються власні рефлекси, які не були закладені матінкою-природою. Я не кажу вже про губи-трубочкою, популярні жести та пози. Це ціле мистецтво. Я помітила і в себе рефлекс – бачу метелика на квітці і рука шукає телефон, ніби світ не проживе без мого фото з метеликом, та ми навіть сніданок не зможемо зразу ж їсти, якщо все на мисочці лежить настільки гармонійно, що просто ніяк без фото. Скажіть, як люди раніше їли, не фотографуючи їжу? Мабуть, вона мала дещо інший смак? Зрештою, вона була точно теплою. Існує ймовірність того, що подібні рефлекси з’явилися у кожного другого, коли людина бачить щось незвичне чи прекрасне, так і хочеться порадувати оточуючих. Іноді деякі пости лишають дуже не приємний осадок! Де межі дозволеного? Що я маю на увазі? Особисто мені, не приємно дивитись на занадто відверті фото знайомих, що періодично потрапляють на очі у соцмережах. Хтось показує відверте декольте, а хтось тату на інтимному місці. Мені так і хочеться підписати під подібними постами, що ці світлини ображають. Ніхто ж в магазині не оголює свої сідниці і не показує груди посеред вулиці. Вважайте, що соціальні мережі – як прогулянка містом. А для якихось подібних фото є спеціальні платформи, щоб не зачіпати почуття інших людей. І не калічити й без того нестійку жіночу психіку. До того ж, ці світлини можуть побачити діти. І хто б ви думали найчастіше відривається? Молоді дружини й мами. Можливо, комусь я видалась ханжею, але мені б було соромно виставляти свою п’яту точку перед батьками, вчителями, викладачами. Я зараз не маю на увазі людей, які займаються цим професійно, це зовсім інший рівень. На подібні зауваження відповідь може бути єдиною: «Не хочеш – не дивися, тебе ніхто не змушує?». Можна навіть відписатись від сторінки людини з такими постати, видалити її з друзів, але я не застрахована від того, що подібні фото не будуть опубліковані кимось іншим. Психологи б прокоментували, що в мені говорять якісь таємні бажання, страхи. Типу, я б також хотіла викладати подібні пости. Я думаю, якби хотіла, то робила б це. І якщо чесно, я страшенно люблю фотографуватися і викладати свої фото. Але демонструючи, при цьому нові сукні, гарні місця, ну й звісно себе, кохану.  А що стосується якихось відвертих фото, то мій  внутрішній цензор – це не дає робити. Є якісь загальні правила та норми. Вчителька не йде до школи в міні. Чому? Було б гарно. Учні не йдуть на уроки нафарбовані. На мою думку, художнє фото – прекрасний вид сучасного мистецтва. Ця любов до фото родом з дитинства. У моїй родині був власний фотоапарат, який заполонив фотоальбом чорно-білими знімками. І я назавжди запам’ятаю процес народження фото на світ, коли ти ніколи не знаєш напевно, який буде знімок, але цінною ставала кожна фотографія.  

  Я вже торкалася теми суконь на фото, тепер поговоримо звідки ці сукні беруться в епоху Інтернету. Ну звісно ж з Інтернет-магазинів. На жінках тримається весь продаж речей онлайн. Хтось мені заперечить, що бачив і речі для чоловіків у продажі. Правильно, їх купують також жінки для своїх коханих та рідних. Одяг через Інтернет зручно купувати з кількох причин і ви ніколи не вгадаєте про що це я. По-перше, так дешевше, по-друге є ймовірність того, що ця річ не підійде вам за розміром і буде знову офіційна причина щось собі придбати, таке собі замкнуте коло. Ютуб лише підігріває інтерес до таких покупок. Сотні відео розпаковок та примірок, онлайн-шопінгів просто засмоктують дівчат, жіночок по всьому світу, вміло утрамбовуючи культ одягу у їх голівки. Звісно, немає такої жінки, яка б не хотіла гарно виглядати. Я б сказала, що це в жінці закладено природою. Бо ще маленькі дівчатка обожнюють сукні та мамині підбори. Не буду лукавити й у моєму житті був такий період, коли купувала багато речей в Інтернет-магазинах. Період захоплення віртуальним шопінгом тривав більше, ніж півроку. Які ж висновки зробила я? Якщо ти любиш виглядати ідеально, то цей спосіб не для тебе. Бо 80% з тих речей, що опинилися у моєму гардеробі, я б не купила, якби приміряла в магазині. Ніби річ і нічого, але якби у грудях була ширше, а в стегнах –  вужче. І навіть, якщо ти вже взяла менший розмір – розумієш, ця річ просто не на твою фігуру. Псує тебе. Звісно, речі теоретично можна міняти й повертати, але тоді продавці перестають бути аж настільки люб’язними та приємними. Добре, що зараз в моді стиль оверсайз, він і рятує ситуацію. Покупки через Інтернет – є актуальними лише у тому випадку, коли ви купуєте для дітей і так хочеться написати «для свекрухи». Ну, люблю я її і надіюсь, що наша любов взаємна. Діти – найзручніші покупці. Їм же не потрібно, щоб на грудях і стегнах сиділо ідеально. А якщо раптом не підійшов розмір, то можна річ комусь передарувати, або лишити на виріст. Благо, дитячі речі довго не лежать.