I

Коли земля не може бути пухом,

Коли душа так проситься у рай...

У Рівне мене відрядили вдруге у житті. Я навіть зрадів, бо це чудовий шанс відпочити від столичного шуму та метушні. І хоч роботи «непочатий край", я втішав себе думкою, що матиму час для релаксу. Якби ж я тоді знав, що мені доведеться пережити, то, ймовірно, не був би таким самовпевненим бовдуром...
Місто зустріло мене барвисто, що не кажіть, а травень чудова пора, і хоч я далекий від сантиментів, але саме у такі дні хочеться обійняти кохану людину міцніше, а в поцілунок додати шаленства і пристрасті. Прямуючи Соборною -  центральною вулицею Рівного, мимоволі пригадав свою Людмилку та останню, не надто приємну розмову, перед моїм від'їздом. Розмов такого штибу останнім часом було у надлишку, чи то відчуття втратили свою гостроту, чи просто криза у стосунках... При згадці, як уїдливо вона кинула у спину "котись під три чорти", неприємно засмоктало у зоні сонячного сплетіння. Ну, окей, з цим буду розбиратися згодом. Врешті, я теж не подарунок. Нині ж багато роботи, а я ще навіть не облаштувався...
- Доброго дня, Дмитре Андрійовичу, раді вас знову вітати у нашому місті,- звернувся до мене головний менеджер філіалу Роман.
Роман -  перспективний хлопчина. Можу впевнено сказати, що як колезі я йому симпатизую, він, ймовірно, ще й непоганий товариш. Минулого мого відрядження ми разочок навіть хильнули рівненського пива і досить весело потеревенили.
- Доброго,  Романе, ми ж минулого разу домовлялися - без "Андрійовича".
Роман дружньо посміхнувся і потиснув  мені руку.
- Романе, ти ж знаєш, я за субординацію в межах робочого спілкування, але по-батькові то зайве. Тим паче, що ми майже однолітки.
- Як скажете, Дмитре! Треба одразу вирішити питання з вашим облаштуванням. Готель, як і минулого разу? Чи, можливо, оренда квартири?
У моїй голові пронеслася вервиця з усміхнених покоївок, круасанів та педантично складених рушничків і за мить я прийняв рішення.
- Цього разу квартира, а ще ліпше, якщо це буде приватний будинок або ж якась його частина.
- Тоді їдьмо поки по наших "точках", а Тетяна підшукає тим часом оптимальний для вас варіант.
Тетяна, зваблива білявка у тугій спідничці, на знак згоди так енергійно замахала своєю ляльковою голівкою, що у якусь мить здалося її 3D-вії повідпадають.
Окрім симпатичного личка, у дівчини були й інші переваги - вона виявилась досить оперативною, бо, вивчаючи усі проблемні питання на другій торговій точці, зателефонувала та затеревенила: "Район "Грабник", це дуже зручне місце, до центру недалеко, приватний будинок, дві кімнати і кухня, вхід окремо від власників будинку. Туалет та ванна кімната теж є".