3.1.

МАРТА 

 День починається з того що я встаю у хорошому настрої. Я добре спала і навіть бачила гарні сни. Цієї ночі мені наснився мій вчорашній знайомий Орест. Не знаю чому ми ж ледве знайомі, але на мить мені здалося, що я йому сподобалася. Він неймовірно гарний та галантний. Мені він дуже сподобався. Особливо його очі. Кольору морської хвилі. Коли Орест намагався залицятися до мене вони навіть ставали трохи темніші. 

– Доброго ранку моя пані. Що ви будете на сніданок? – до мене в кімнату заходить моя служниця Агата. Вона зі мною вже понад десять років. Спочатку її найняли як мою гувернантку, а коли я виросла Агата залишилася у нашому домі як прислуга. 

– Млинців з медом. Якщо можна, – відповідаю. 

– Ну нарешті. У моєї пані з'явився апетит. Що б це могло бути? – цікавиться Агата. 

– Я просто хочу їсти. У чому справа? До речі підготуй мені мою синю класичну сукню. Я поїду по магазинах.

 – У такій ошатній сукні? – хитро всміхається Агата. 

– Агато, досить. Я всього лише йду на шопінг. А не на побачення. 

– Моя пані, я б дуже хотіла, щоб ви пішли на побачення. Ви заслуговуєте на найкраще. Ви така добра і чуйна людина. Як ваша покійна мати.

 – Агато, припини робити мені компліменти. Не сподівайся, що я випрошу тобі премію, – жартую. 

– Ні пані Марто, я зовсім не для цього, – засмучується Агата.

 – Я знаю. Ти для мене стала наче друга мама. Я люблю тебе як рідну, але іноді ти забагато балакаєш, Агато. 

– Мені дуже приємно пані. Це така честь для мене, – Агата мило посміхається. Потім йде до моєї гардеробної, щоб підготувати мені сукню та туфлі. 

Нікому, навіть Агаті я не розповіла куди йду насправді. Батько дозволяє мені ходити на шопінг, або на зустріч з подругами. І через те що у мене всього одна подруга Ніка, яка зараз поїхала у відпустку доведеться брехати про шопінг. Швидко снідаю і йду одягатися. Коли виходжу з кімнати вже повністю зібрана мене зупиняє Ярина. Моя своячка.

 – Куди зібралася? Та ще й так вирядилася? – Ярина дивиться на мене з неприхованою заздрістю. 

– На шопінг. А потім трохи погуляти містом. 

– Невже? Щось не віриться... 

– Це взагалі то не твоя справа. Ярино. Йди краще займись собою. Може манікюр зробиш? 

– Я вже зробила. Завтра у мене пілінг, а потім масаж обличчя. До речі тобі б теж не завадило. Ти не молодієш, Марто, – Ярина намагається мене підколоти.

 Вона завжди була меркантильною гадюкою. Як тільки Ренат міг з нею одружитися. 

– Дякую за пораду. Та чомусь це тобі не допомогло втримати Рената від потягу до інших жінок, – промовляю з нотами знущання в голосі. 

– Маленька паскудниця. Ти навіть не уявляєш з ким зв'язуєшся, – шипить Ярина.

 – То дай мені спокій. Йди своєю дорогою. Якнайдалі від мене. 

– Я єдина хто взагалі звертає на тебе увагу у цьому будинку. Подумай над цим перш ніж кусати руку, яка до тебе простягнута. 

Ярина круто розвертається і йде геть. Остаточно зіпсувавши мені настрій.

●●●●

♡♡♡♡ШАНОВНІ ЧИТАЧІ ЧЕКАЮ З НЕТЕРПІННЯМ НА ВАШІ ДУМКИ, ЯКИМИ ВИ МОЖЕТЕ ДІЛИТИСЯ У КОМЕНТАРЯХ. МЕНІ ЦЕДУЖЕ ЦІКАВО. І ЗВІСНО НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПРО ПІДПИСКУ НА АВТОРА. ЗАВЖДИ ВАШ ВІРНИЙ АВТОР. ЛАДА КОРОП.♡♡♡♡