Коли я була малою, або зошит дитячих снів.

Роздуми про мову

Україно моя, Україно,
Де ти мову свою загубила?
Чи у Польщі, чи ж в Османії,
Чи  ж на руських землях?

Погубила, розгубила,
Та ще й засмітила.

Де ж та мова — мова солов’їна,
Де ж тепер зібрати
Тую мову,
Що в татарські наряди одітая,
Поляками і жидами побитая.
Рідною мовою хто тепер говорить —
Пополячились вже ж не вчора.

Як билина в чистім полі,
Так і ти — у нашім домі.

Скільки раз тебе розтинали,
Мово моя волошкова?
Скільки раз тебе забували,
Мово моя барвінкова?
Скільки раз тебе шукали,
Мово моя правдива?
Скільки раз тебе цуралися,
Мово моя прадавня?

Я не в силі тебе відродити —
Обіцяю лише любити,
У віршах тебе заквітчати
Та й молодшим передати.

31.08.1999




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше