Коли я була малою, або зошит дитячих снів.
Спомин ( переклад – адаптація)
Моїй першій собаці — Малишу, у день його смерті.
Мій любий Малий!
Навіки Мій!
Твоїх медвежих обійм не сховати за обрій, —
ніхто не викреслить зі спогадів наших подій.
Хоч я і не маю марних надій —
ми не зустрінемось, хоч не мрій.
Без слів ти розумів
усе, що змінити не зумів.
Та було це не марно, —
бо жили ми з тобою файно.
Малим щеням спочатку
шукав ти сховку в мене.
Змужнів і став до останку
охоронцем — не тільки для мене.
Я згадую ті снігові замети,
якими мчав ти вдалечінь, —
величні та казкові намети
та голоси, що чулись навздогін.
Мій сон лиш ти оберігав,
ночами не спав,
все навкруг перевіряв,
та лиш удень дрімав.
А тепер нарешті відпочивай,
та по пагорбах деінде гуляй,
спочивай — та назавжди прощавай,
мій любий «розгільдяй».
Відредаговано: 05.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
