Пролог

З давніх-давен світ був поділений між п’ятьма расами — Людьми, Демонами, Ангелами, Звіролюдами та Ельфами. Вони жили поруч, але ніколи разом: кожна раса вважала себе обраною, кожна жадала більшого. Сто років мирного співіснування завершилися вогнем і кров’ю — почалася Велика Свята війна.

Десять років тривали битви. Небо чорніло від крил ангелів, підземелля здригалися від кроків демонів, ельфи захищали свої ліси, а звіролюди йшли на смерть за клан. Люди ж, опинившись між цими силами, шукали порятунку.

І тоді ангели запропонували союз: з трьох людських королівств вони заберуть по одному принцу й перетворять їх на істот, рівних богам. Так народилися архонти — зброя миру й руйнування. Їхня сила була настільки велика, що вже за місяць війна скінчилася.

Мирний договір було укладено, й у ньому з’явилися три правила:

Перше: якщо одна чи кілька рас нападуть на іншу, архонти знищать армії нападників.
Друге: архонти мають бути запечатані й використовуватися лише задля миру.
Третє: будь-яка раса може вільно подорожувати світом, незалежно від статі чи віку.

Світ зітхнув із полегшенням. Війна залишила після себе руїни, але здавалося, що майбутнє нарешті належить миру.

Та минали роки. І мало хто пам’ятав, що архонти — це не просто зброя. Вони були людьми. Принцами. Тими, хто колись мріяв про життя, а не про смерть.

А в темряві, де стирається межа між світлом і тінню, хтось уже готувався знову порушити правила…