Коли світ стиха

Кодекс рівноваги

Не шукай абсолюту.
Там, де є тільки світло, усе сліпне.
Там, де тільки темрява — нічого не росте. Істина живе між ними.
Не карай — розумій.
Суд зупиняє рух, а розуміння — зцілює.
Слухай тишу.
Вона знає більше, ніж слова.
У ній народжується кожне “чому”.
Зло не переможеш — його треба просвітити.
Бо знищуючи, ти лише множиш тінь.
Добро не у дії, а в намірі.
Навіть холодний вчинок може бути добрим, якщо він зроблений із любові.
Кожен має право на шанс.
Бо рівновага тримається не на досконалих, а на тих, хто вчиться.
Не забувай біль.
Він не ворог — він нагадування про глибину.
Світ не потребує рятівників,
йому потрібні ті, хто пам’ятає, як тримати баланс, коли все падає.
Милосердя — не слабкість.
Це форма мужності: дивитися в темряву й не відводити погляду.
Не бійся змінювати сторону.
Іноді світло потребує темряви, щоб побачити себе.
Ніщо не вічне, окрім рівноваги.
Вона не стан, а рух, не спокій, а дихання.
Пам’ятай:
навіть коли світ зруйнується, гармонія знайде інший спосіб існувати.

«Я не за добро і не проти зла.
Я за рівновагу, яка дозволяє світові жити.»

Енн Етернум

Подобається

#567 в Сучасна проза

У тексті є: філософія життя, самопізнання

Відредаговано: 27.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись