Розділ 16. Випробовування

Наступний тиждень приніс новий проект, і офіс наповнився нервовим гудінням: терміни, клієнти, зміни.

— Марі, мені потрібні ці цифри до обіду, — різко сказав один із менеджерів, проходячи повз.
— Так, одразу, — відповіла вона, намагаючись зберегти спокій.

Райлі помітив її напруження. Він підійшов:
— Все гаразд?
— Так, просто… проект трохи складний, — відповіла Марі, намагаючись приховати тривогу.

— Не переживай, ми впораємося разом, — тихо промовив він, і його погляд був таким, що відразу заспокоював.

Але чутки в офісі вже почали ходити. Хтось бачив їхню близькість на набережній та вечірньому заході, і тепер колеги обережно підштовхували розмови:

— Ти помітила, як Райлі дивиться на Марі?
— Так, здається, вони… — голос обривався.
— Ну що ж, цікаво, чим це закінчиться.

Марі відчувала, що її щоки гарячіють від цих пліток.
Вона намагалася ігнорувати їх, але не могла не помічати, що Райлі теж відчуває незручність: його плечі трохи напружилися, а погляд шукав її серед колег.

Пізніше в кабінеті Райлі він підійшов до неї і тихо сказав:
— Не слухай чуток. Мені байдуже, що говорять інші.
— Але… — почала Марі.
— Нема “але”, — перервав він, беручи її руку на кілька секунд. — Ми разом, і це головне.

Її серце забилося сильніше.
— Так, разом, — тихо повторила вона.

Вони обмінялися поглядом, і відразу стало зрозуміло: ні робочі труднощі, ні плітки не зможуть послабити те, що між ними народилося.

Кінець дня приніс полегшення: проект був завершений, а їхній тандем став ще міцнішим.
Коли вони виходили з офісу, Райлі обережно провів пальцями по її руці, і Марі відчула тепло, що йшло від нього.

— Знаєш, — прошепотіла вона, — навіть якщо весь офіс буде говорити…
— Мені байдуже, — відповів він. — Ти для мене важливіша за будь-які чутки.

Вона посміхнулася, відчуваючи, що цей день, хоч і складний, лише зміцнив їхній зв’язок.
Тепер вони знали одне: разом вони здолають усе.