Вибір без вибору

Ранок після тієї екскурсії Лев пам’ятав, ніби страшний сон. Він не попрощався з Танею. Не почув її голосу востаннє, не вдивився в її блакитні очі. Батьків наказ забрав у нього цей шанс.

В офісі стояла напружена тиша. Віктор Янович, його батько, сидів за величезним столом і переглядав документи, не підводячи погляду.

— З цього дня, синку, — холодно почав він, — ти працюєш у мене в офісі. Досить бігати з тими підлітками. Тобі двадцять три, і час братися за справжній бізнес.

— Але ж… — Лев хотів заперечити, але батько різко вдарив долонею по столу.

— Ніяких “але”! Тут вирішую я.

Лев відчував, як у грудях наростає лють, але він мовчав. Батько завжди був безапеляційним, і сперечатися з ним означало лише втратити ще більше.

Та справжнім ударом виявився не він.

Мирон.

Сивуватий водій, який завжди здавався другом, несподівано зайшов у кабінет того ж вечора.

— Леве, — почав він тихим, але твердим голосом. — Ми з тобою знайомі давно. Я бачив, як ти дивився на ту дівчинку, Таню. Вона неповнолітня. Якщо це стане відомо, твоє життя закінчиться.

Лев зблід.

— Ти… ти мене шантажуєш?..

Мирон знизав плечима, але в очах його не було сумніву.

— Одружися з моєю дочкою Мариною — і ніхто не дізнається. Вона тебе любить. А твоя таємниця залишиться нашою.

Ці слова вдарили сильніше, ніж будь-яка батькова заборона. Лев розумів, що опинився у пастці. Відмова могла зруйнувати його кар’єру і життя.

Весілля з Мариною було тихим і холодним. Лев не відчував нічого, крім порожнечі. Його серце залишалося там — у горах, біля водоспаду, в обіймах дівчини з небесними очима.

Батько ж, дізнавшись про шлюб, вибухнув гнівом.

— Ти зганьбив сім’ю! — кричав Віктор Янович, і в ту ж мить його обличчя перекосилося від болю. Він схопився за серце й упав просто на очах у сина.

Кардіологи вже нічого не змогли зробити.

Лев поховав батька без сліз. У ньому змішалися провина, образа і дивне відчуття звільнення.

З того дня він очолив агентство. Те саме агентство, яке колись було лише сухим бізнесом його батька. Але Лев зробив із нього справжню перлину туризму. Він змінив підхід: більше уваги людям, більше тепла у кожній подорожі.

Минуло кілька років — і турагентство стало найкращим в Україні. Лев заслужив повагу колег, здобув визнання. Але коли світ аплодував йому як директору, всередині залишалася порожнеча.

Бо скільки б не минуло часу, в його серці жила лише одна дівчина.

Таня.