Глава 11

Я піднялася йому назустріч, не знаючи чого очікувати і до чого готуватися.  А сидячи, я перебувала не в дуже вигідному положенні, якщо врахувати непередбачуваність Ніколаса.  Я була готова до закидів, звинувачень або ж навіть пристрасних поцілунків, але наступне збило мене зовсім з пантелику.

  - Пробач мене! - вимовив він тихо. - Ти права. Ти абсолютно права.

  - Права? У чому? - так само тихо, злегка ошелешена його вибаченнями, запитала я.

  - Те, що ти вчора говорила, все так, - Нік дивився на мене, стискаючи руками мої плечі, і в його очах я бачила ніжність і щось ще, набагато серйозніше, майже невловиме.

  - Я не хотіла все це гово..., - вирішила виправдатися я, але він мене перебив.

  - Тс-с, - його палець торкнувся моїх губ. - Не треба. Вислухай мене. Я й справді не знав, чого хочу, і поводився як останній ідіот. Визнаю. Ти просто влізла спочатку в мій простір, а потім заполонила всі мої думки. І тепер я безперестанно думаю про тебе: вдень і вночі, лежачи без сну. Однак тепер я знаю, чого хочу, - його погляд гіпнотизував мене, забираючи волю і здатність опиратися його чарам, - я хочу бути з тобою. Разом. Ти мені віриш?

  Я кивнула, не в силах усвідомити до кінця почуте. Серце, здавалося, перестало битися, розмірковуючи, розкриватися йому назустріч цим словам, впустити їх в найпотаємніше, чи ні.

  - Лілі, дівчинко моя! - він почав обсипати моє обличчя поцілунками, взявши ніжно його в долоні, - Ти ж моя? Скажи? Будь ласка…

  - Твоя! - видихнула, обіймаючи його за шию і цілуючи в губи. У Ніка наче гальма відмовили від такої моєї сміливості. Його руки гладили моє тіло скрізь, куди тільки могли дотягнутися, притискаючи до себе так сильно, що я боялася, кістки ось-ось хруснуть від цього напору, а його язик зухвало увірвався в мій рот, пробуючи його на смак та підкоряючи собі. Від цих поцілунків у мене закрутилася голова, а ноги стали підкошуватись, десь внизу живота вже утворився тугий клубок бажання, посилаючи гострі імпульси по всьому тілу. Я вхопилася міцніше за Ніколаса, щоб не впасти. Мої пальці пройшлися по його потилиці, відчувши приємну м'якість короткого волосся, по спині й плечам. Мені не вистачало повітря, і Нік, немов відчувши це, опустився поцілунками до шиї. Я відкинула голову, даючи йому більше свободи дій. Від збудження я вся тремтіла, щось неймовірне відбувалося зі мною, і я повністю віддалася цьому. Скільки дівчат відчували те ж саме в його обіймах, промайнуло в моїй голові.  Але тут губи Ніка знову накрили мої і всі непрохані думки розвіялися, залишаючи лише одне задоволення.

  Я не знаю, скільки часу минуло, перш ніж Ніколас відсторонився і хрипло вимовив:

  - Якщо ми зараз не зупинимося, я за себе не ручаюсь!  - він вткнувся чолом в мою шию. Я кивнула, погоджуючись з ним і намагаючись відновити дихання, але моє тіло вимагало продовження. Кілька хвилин ми стояли мовчки, обіймаючи один одного. Як же добре було ось так стояти в кільці його рук і слухати биття його серця! Удар. Ще удар. Уже повільніше. Нік, нарешті, заспокоївся. Моє ж ще тріпотіло…

  Раптом ми почули якийсь шум, розчинилися двері, і в вітальню ввалилася вся наша компанія на чолі з Джастіном і Семом.  Вони несли пляшки з пивом і кілька коробок піци. Нік і я відскочили один від одного в різні боки як ошпарені.  Поки що я не хотіла робити наші, і так не прості, стосунки, так би мовити, публічними. Ніколас, швидше за все, поділяв мою думку.

  - З кіно не вийшло! - вигукнула Ешлі. - А сьогодні футбол. Дуже важлива гра. Ось я і зібрала всіх у нас. Я молодець?

  - Не те слово! - відгукнувся Нік, всім своїм виглядом показуючи, що нічого хорошого в цьому немає. - А я й забув. Супер! - він глянув на мене з жалем і пішов шукати на дивані десь серед подушок пульт від телевізора, оскільки Майк, завзятий вболівальник, вже все перевернув там догори дном.

  - Гей, ти що робиш? - вигукнула я, побачивши, що Сем згрібає мої книги на підлогу і кладе на стіл замість них пиво й коробки.

  - Лілі! Їжа для шлунку принесе тобі більше користі, ніж їжа для мозку, - і сам же розсміявся своєму жарту. – От дивна! Вчиться...

  - Звісно. На відміну від тебе, - підтримала мене Ем, допомагаючи збирати мої дорогоцінні томи.

  - Це нечесно, двоє на одного, - обурився Сем.

  - Іди, а то зараз отримаєш у мене, - замахнулася на нього Емма маленькою книжечкою приблизно на сімсот сторінок в твердій палітурці.

  - І я тебе обожнюю, - посміхнувся Семмі, але вирішив відійти від гріха подалі. Ешлі з Наталі тим часом вирішили щось приготувати швиденько на вечерю, бо треба ж було чимось нагодувати цю ораву. А кілька піц тільки роздражнили вовчий апетит у хлопців. До того ж, Джастін вже двічі був помічений біля холодильника з задумливим виглядом і голодними очима.

  Незабаром кімната наповнилася незрозумілими криками, свистом і лайкою, оскільки улюблена команда програвала, а порожні пляшки, тарілки й столові прибори валялися по всій квартирі. Я часто ловила на собі обережні погляди Ніколаса. Він посміхався мені лише куточками губ. Це було так незвично, що я до цих пір не могла повірити в те, що сталося дві години назад.  Тому автоматично ходила, підбираючи брудний посуд то тут, то там, і подавала його Ем в мийку. Ми з нею зголосилися привести все в порядок, тому що дівчатка готували.

  Десь близько півночі всі розбіглися по домівках. Нашвидкуруч прийнявши душ, я поспішила в свою кімнату. Очі злипалися від утоми, я дуже хотіла спати. Переступивши поріг, від побаченого у мене відвисла щелепа. На моєму ліжку лежав Ніколас лише в одному рушнику, заклавши руки за голову.  У спальні горіла одна лампа, приглушено освітлюючи кімнату.