Глава 2

Я вирішила нічого не розповідати Ешлі.  Вона ще засмутиться й накинеться на брата з докорами. А мені цього не треба. В нас і так з першої хвилини стосунки  не склалися.  І боюсь чим далі, тим гірше буде.

  Через годину прибігла Ешлі - з лікарні, де вона відвідувала подругу.  Впавши з байка, та зламала руку. З'ясувалося, що мотоцикли - остання примха Еш.

  - Тільки не кажи Ніккі. Він вб'є мене, якщо дізнається, - простогнала подруга.

  - Не скажу, але будь обережніша!  - мовила я, знаючи, що щось забороняти їй чи відмовляти – марне витрачання часу.  При згадуванні його імені, моє серце стислося від образи та приниження.

  - Сьогодні ми йдемо знайомитися з нашими з Ніком друзями!  Ой, тільки не роби кислу міну, вони класні. Тобі сподобаються.  Погуляємо, поговоримо.

  - Може не варто. Так скоро, - зам’ялася я. Якщо чесно, то дуже боялася майбутньої зустрічі, особливо з ним. Важко вибиратися зі своєї мушлі, коли майже зрослася з нею.

- Ніяких заперечень. Я дзвонила братику, зустрічаємося о восьмій біля нашої улюбленої кав’ярні. До речі, він говорив, ви вже бачилися. А ти мовчиш.  Як він тобі, красунчик, правда?

  - Угу, - опустила очі я.  Значить, нічого більше не сказав про нашу зустріч, думала я.  І чому він так накинувся на мене?  Адже справа не в кардигані.  Йому заважаю я. Не варто було погоджуватися. Проте з іншого боку, це ж і квартира Ешлі, хіба ні?  Я просто не буду звертати уваги на його випади.  Але ж як прикро!

  Ну ось, знову моя сестра викинула номер. Я повинен зібрати близьких друзів, щоб, бачте, познайомити їх з нашою новою сусідкою. Цього ще мені бракувало - грати роль нянечки. Звалилася на мою голову, хай йому грець. Я згадав повні смутку сині очі, коли йшов. Через них навіть не помітив її фігуру.  Це перше, зазвичай, на що я дивлюся в дівчатах.  А тут очі ...

  - Ти чого зажурився, боїшся сусідку нам показати!? Невже настільки гарна?  - поштовх під ребра вивів мене з роздумів.  Джастін подивився на Сема і обидва приснули зі сміху. Їм би тільки підколоти та пореготати.  Наталі і Майк просто посміхалися, обійнявшись. Ці двоє рік тому, нарешті, зрозуміли, що створені одне для одного, і тепер були як не розлий вода.

  - Забирайте її собі. Однією проблемою менше буде, - огризнувся я.

  - А Нік наш злий як чортяка. Я нічого не маю проти гарненької сусідки, - посміхнувся Сем, - Може, замовиш слівце, га?

  - Та пішов ти!  - від цих жартів друзів останні пів години ставало вже млосно. Вони говорили не всерйоз, але чомусь зауваження Сема викликало у мене роздратування.  - Тобі що дівок мало?

  - Хто б говорив!  - вставив своїх п'ять копійок Майк.

  - Все, хлопці, досить.  Уже всі кістки дівчинці перемили, - дорікнула нам Наталі.

  - Теж мені дівчинка!  - хмикнув я.  Їй 19, як і тобі з Ешлі.  Ну, скільки можна чекати?  Я їсти хочу.

- Вау!  Ця чорнява дівчинка і є Лілі ?!  - вигукнув Джас.  Я озирнувся і весь напружився всередині. Виявляється, фігура у неї все-таки є! Не в сенсі гарячої секс-бомби, але все на місці. Дивлячись на неї, відразу хочеться пригорнути її до себе й захистити. Темно-синє плаття до колін лише підкреслювало тонку талію і стрункі ніжки, які я помітив ще раніше. Вітер куйовдив хвилясте волосся, закидаючи його їй на обличчя. Цікаво, які вони на дотик? Господи, знову мої думки не туди звернули, насупився я.

  - Ого!  - тільки й зміг вимовити Сем.

  Як я розумію, його щелепа вже десь біля колін.  Побачивши мій похмурий погляд, спрямований на нього, він підняв свої долоні вгору, показуючи тим самим, що мій натяк зрозумілий.

  Захоплено розповідаючи про переваги мого переїзду сюди, Ешлі тягла мене за руку в кафе, де вже всі зібралися. Мені було якось не по собі.  Даремно я піддалася на вмовляння подруги і одягнула цю сукню.  Вона пасувала до моїх очей, однак я почувала себе не в своїй тарілці. По правді, Еш кого завгодно переконає, змахнувши два рази віями і благально заглядаючи в душу.  Прямо як той кіт з популярного мультфільму про Шрека. І користувалася вона цим безсоромно, аж поки не доб’ється свого.

  - Дивись: по-перше, Лос-Анджелес більше Сан-Франциско, - гнула своє Ешлі. - А значить більше хлопців! По-друге, престижний університет, де навчаються не тільки красиві хлопці, але ще й розумні.  Що досить важливо! – зауважила, - І по-третє, більше розваг з тими ж хлопцями!

  Я подумала, що в Еш все зводиться до хлопців.  Що ж, у кожного свої слабкості. Ми майже підійшли до кафе, я глянула на друзів Ешлі біля нього.  Не можна забувати, що це і друзі Ніка, на чий похмурий погляд відразу ж наштовхнулася.  Він якось виділявся серед усіх, на пів голови вищий за інших і з короткою стрижкою, що добавляла йому зухвалості. Світло-русяве волосся стирчало вгору їжаком. А пронизливі зелені очі з довжелезними віями, якщо подивитися зблизька, робили його, напевно, дуже популярним серед слабкої статі.  Я швидко відвела погляд і сором’язливо посміхнулася, почувши своє ім'я від Ешлі.

- Лілі, познайомся!  Ось ці двоє телепнів - Джастін і Сем. Ті жартівливо вклонилися, регочучи. Симпатичні шатени з карими очима, вони були схожі між собою як брати.

  - Мені треба зробити реверанс?  - запитала я таким нерішучим голосом, що всі розсміялися.