Скільки прекрасного є в цьому світі, Скільки незвіданих ще існує стежин... От якби птахою вільно у небо злетіти, Мабуть, спинився б стрімкий часоплин...
Враз огорнутися ніжним повітрям Й, замилувавшись красою Землі, Тішитись змінам найменшим, як діти, Що успіху вперше досягнули самі.
Високо-високо в небі кружляти, Волею й тишею впившись досхочу, З променем сонячним бавитись-гратись, Потайки щастю піддавшись охоче.
Вільно розправити крила й вдихнути Те безмежжя свободи... А потім Стрімко зірватись донизу й відчути Стукіт у грудях, затамувавши свій подих...
От якби птахою вільно у небо злетіти І часоплин хоча би на мить зупинити...
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
