Коли душа сягає неба...

Колись...

Колись ти будеш згадувать мене піснями,
Що лагідно співатимуть дощі...
Колись шукатимеш мене межи вітрами,
Котрі здіймуться бурею в душі...

Колись захочеш упіймать мій голос,
Що тишею дзвенітиме не раз...
Колись захочеш обійняти спогад,
Що білим птахом відлетить - вже час...

Колись захочеш глянути у вічі,
Залишу неба всю ясну блакить...
Колись забути схочеш, та навіки
Сходитиму сонцем і гріти буду з висоти...

Подобається

#3983 в Різне
#1049 в Поезія

Відредаговано: 30.03.2021