Глава 11

                                                                   Глава одинадцята

        -  Професоре , - покликав Баумгарленда Антоніо . – Я ось що , дивіться , помітив. На екрані наших мікроскопів почали з’являтися деякі раптові доповнення у ДНК.

     - Дай , подивлюсь .

     - Що ви там вже знайшли ? – запитав Майк . – Ого, та ці доповнення збільшуються у великих розмірах. Як таке можливо ?

     - За моєю гіпотезою ,- відповів Баумгарленд . – цей організм швидко нарощує собі потомство .

     - Ренате , підійди сюди . – покликав її Антоніо . – Подивись , цей прибулець швидко розмножується , навіть жодна квітка не може так швидко рости.

    - О , я цього як раз і боялася . – відповіла вона . – У цього прибульця дуже сильний ген , завдяки якому він може не тільки довго жити , але і швидко ростити так звані пагони як у рослинах , щоб  створювати нові покоління .

    - Друзі , - сказав Майк . – Я використав математичні розрахунки , щоб дізнатись , яку площу цей паразит може захопити під час розмноження в водоймах. Дізнавшись реакцію цього організму при контакті з будь-якою рідкісною речовиною, виявилось, що вода як простір для прибульця – це найкраще селище для виживання , він обожнює рідкісну воду теоретично як будь-яка земна рослина . Тобто у нас в океані почав рости космічний врожай , який між іншим має п’ятдесят відсотків розуму , тобто у нього є мозок і велике почуття хитрості . Він може ховатись , маскуватись , зовсім як хамелеон . І він коли бачить жертву , може одразу ніби вистрелити одним із своїх отруйних мікротіл , яких око людське не помічає. Але це ще не все , цей прибулець не просто обрав цю планету , а не ту , яка ховається за сонцем. Дізнавшись , як молекули реагують на світло , я прийшов до висновку , що водойма разом з сонячною енергією прискорює  нарощування клітин , створюючи ще більше і більше нових мікроскопічних тіл. І ось що моя вища математика показала мені. Якщо вимірити приблизну кількість цих клітин , які знаходяться тут у лабораторії і решту усього його тіла разом з маленькими тільцями , то цей монстр може захопити майже чверть південної частини планети і скоро їхати на Гаваї буде небезпечно . Але уявіть , що завдяки сонцю та водиці може для нього з’явитися так званий вже морський фотосинтез , і після цього уся планета буде захоплена цим чудовиськом , і все живе загине разом з людством . І ось вам останній аргумент до цього чудовиська , я підклав до мікроскопу спеціальну лінзу , щоб максимально збільшувати пластину , на якій знаходиться останній зразок , і ось що я на ньому помітив .

    Майк показав команді на екрані велике зображення клітин , перед океанологами максимальний зріст на якому були схожі молекули , які нагадують ДНК той самої Фізалії.

- Боже, не можу повірити . – сказав від здивування професор Баумгарленд . – Але як так сталося , що він має ДНК Фізалії ?

- А ось на це питання можу відповісти тільки я . – сказала Рената . – Пам’ятаєш , я казала , що це організм настільки міцний , що може жити декілька століть . Тобто він міг прибути до вас ще максимум чотириста або навіть п’ятсот років тому. Він дійсно обрав вашу планету , бо на моїй планеті відсутня сонячна енергія , бо планета розташована там , де знаходиться темний бік сонця. І є така ймовірність , що цей організм до вас прибув ще маленького яйцеклітиною , а потім він почав рости і паралельно розмножуватися , і одного разу , напевно зустрівся з вашою медузою Фізалією , або як у народі говорять ,,Португальський човник’’. Можливо він , ще коли був дитинчам , зустрів медузу як свою матусю , але за ці всі століття він міг за допомогою власної еволюції зробити трасплантацію з ,,човником’’, захопивши його власне ДНК. Тобто це на пів прибулець , на пів ваші ,,човники’’, тіло медуз’є , а ДНК космічне. Я думаю , що ця суміш між ними з’явилися не випадково . Чудовисько дуже розумне і могло легко просканувати , що ,,Португальський човник’’ теж має окремі частині , доводжуючи , що ця медуза теж не один організм , а тіло , яке складається з безлічі окремих та малесеньких тільців та частинок , цей кожний шматок як пазл .

- Але чому ми у цьому ДНК помітили цикломедузу  тоді ? – запитав Антоніо .

- А це не цикломедуза . – відповіла Рената . – Це окремий орган , який напевно теж відповідає за смерть жертви . – Просто такий збіг з формою .

- Стривайте . – вліз в розмову Алекс . – Виходить джерелом життя цієї медузи – прибульця є сонце та вода ? А якщо усе ж таки надягти захисний костюм та зловити цього монстра , і витягнути його з води , чи може це призведе до руйнування космічних клітин, і він загине , не буде води , не буде і човнів.

- Гарна ідея . – сказала Рене . – Але маєте на увазі , він розумніший за всіх морських істот , він відчуває завжди , коли на нього полюють , тому він знаходиться на далекій відстані від берега , його щупальця з отруйними тільцями мають  довжину близько декількох кілометрів . Він на багато більший за розміром, ніж звичайний ,,Португальський човник’’.  Якщо його потурбувати та потягти за собою , це спровокує прискорення ще більшої кількості отруйних клітин , і він просто кине ці клітини як кульбаба , що призведе до появи нових ембріонів та яйцеклітин , і тоді вже буде жодного шансу на знищення .

- Така функція називається ,,розмноження бур’яна’’ – сказав Пол . – Коли ви намагайтесь знищити бур’ян, це провокує його розмноження .

- Але ж має бути якийсь вихід знищити цього прибульця ? – сказав Антоніо .