Глава 8

                                                                     Глава восьма

   - Ну , вітаю , мадемуазель . – сказав з почервонілим обличчям Антоніо . – А Ви, вибачте , хто ?

   - Мене звати Рене , Рене Сатурней . – відповіла дівчина.

   - Рене ? Ніколи про Вас не чув . – сказав Баумгарленд.

   - Ну , Рене – це скорочено Рената . А Сатурней це …..

   - Це прізвище , ми вже зрозуміли . – сказав Антоніо .

   - Ні , це не прізвище . Це символ , який позначає пункт одної із планет Всесвіту. Це сатурн .

   - Не зрозумів . – сказав Антоніо . – Який ще Всесвіт ? Який сатурн ?Ви , пані , астроном ?

   - Взагалі-то ні.

   - А , Ви , взагалі звідки ? Здається , ми раніше Вас тут не бачили . – сказав Баумгарленд .

   - Звідки я ? Гаразд , я відповім . Я прибула з далеких зірок , космічних просторів , які вас, людські створіння, оточують вже мільярди світових літ .

  - Та господи , адреса свій вкажіть , будь ласка . – сказав Антоніо , вважаючи це все маячнею.

  - Адрес ? Що таке адрес ?

  - Просто скажіть звідки Ви ? – намагався розібратись Баумгарленд .

  - Я ж вам кажу , я прибула з далеких космічних зірок і ось мій головний пункт . – і вона вказала на сонце .

  - Але ж це просто сонечко . – сказав Антоніо . – Ви хочете сказати , що Ви живите на сонячному диску ?

  - Ні , я зараз живу за сонячним диском . – відповіла Рената . – Ви земляни колись задумивались , що може знаходитись на сонячному диску ?

  - Ну ми про це міркували , але астрономи та космологи досі не дали про це жодної відповіді . – відповів Баумгарленд .

  - А ось я можу вам особисто пояснити , що там знаходиться . – і вона почала їм розповідати . – Там за сонечком , яке вас гріє і дає усім життя , є протилежний бік , темний диск , але планета має на цьому боці досить протилежний стан , замість сонця . ця планета створює своє власне світло космічною енергією , а жителі цієї планети мають більш добрий характер , ніж ваші люди , які живуть на Землі . Ця планета називається ,,Ол’’.

  - ,,Ол’’ ? – зацікавився Антоніо .

  - Так , звісно , вона отримала таку назву на честь такого створіння як Ол Марсдлей .

  - Він що з марсу ?

  - Саме так , але він давно перейшов на цю планету і став її власником .

  - Перейшов ? Це як ? Ніжками ?

  - Авжеж , ми ці створіння , які можуть відштовхнутися від поверхні і просто взлетіти наче невагомість .

  - Тобто ти прибулець ? – зацікавився Баумгарленд .

  - Саме так . Я прибулець . І мій друг Ол теж .

  - А скільки тобі років , вибач за таке делікатне запитання ? – запитав Антоніо .

  - Ооо, ви здивуйтесь наскількі я старша за вас , хлопці. – відповіла Рената . – Я навіть старша за Будду. Мені вже 7000 років .

  - Вау . – здивувались обидва .

  - А як ж ти зберегла таку красу , яка оточує усе твоє тіло ?

  - Антоніо , візьми себе в руки , ти взагалі-то одружений.

  - Але дійсно , як ти можеш вічно жити і ніколи не старіти ?

  - Ви справді хочете це знати . Гаразд , я розповім. Ви, здається , не здогадалися ,  що мені дали ім’я Рене не випадково . Є така легенда , що ця приставка ,,Ре’’ завжди символізує відродження , наче народився знову , уявіть такі речі як реставрація , реінкарнація , реконструкція , Рената . Я народжуюсь знову і знову , я безсмертна . І моя головна зброя від смерті – це цитата , яка ось як розшифровується : «Рената прибуває , до життя повертає .».

- Цікаво , цікаво . – сказав Антоніо . – А де цей марсианін Ол ?

- Він зараз проводить час зі своєю дівчиною Хеленою Мальтер .

- У нього є дівчина ? – запитав Баумгарленд.

- Так , він у неї закоханий . Вони вже давно разом.

- Тоді ось що , знаєш , я , Антоніо Маралкус , океанолог та директор наукового центру за морськими дослідженнями  , вважаю , що ти просто хвора на всю голову. Тебе потрібно лікарю показати . Ходімо , професоре . Нам тут більше робити нічого.

- А ось ці інциденти у вашому океані , вас не цікавлять, невідомі людству організми.

 Не встигли Антоніо і Джеймс піти геть подалі від Ренати , вважаючи , що вона якась божевільна , і одразу до неї повернулись , щоб нарешті дізнатись про цих водяних монстрів.