Глава 2

                                                                   Глава друга

         Чотириста років по тому

   По всім берегам Австарлії продовжували резвитися хвилі , однак зараз у сучасному світі 2030 року почався пляжний і курортний сезон . Усі пляжі навколо були забиті відпочивальниками , хтось засмагав на сонці , інші зайнялися серфінгом поки хвилі мають свою морську силу завдяки могутньому вітру. А з іншого боку було невеличке поле , де чоловіки грали зі своїми дівчинами у волейбол. Усі люди , які там відпочували, були щасливими, насолоджуватися відпочинком на берегах такого найяскравішого містечка у світі як Сідней. Під час відпочинку хто не був присутній на пляжі , ішов до парку атракціонів , а по сусідству проводили фестиваль повітряних кульок у вигляді різноманітних речей. Але найкрутіше було – це дайвинг . Уявіть собі, дивитися на підводний риф і бачити різнокольорових істот морської лагуни. І на даний момент дослідженням цього рифу займався відомий на усю Австралію океанолог Антоніо Маралкус . Сьогодні він святкував велику подію – відкриття наукового морського центру ,,Whale”( що з англійського перекладається як ,,Кит’’ ). База та робота цього закладу складалася із дослідження та наукових експериментів . У ці дослідження входило ізучення перш ніж рідкісних істот Тихого океану , особливо поблизу Сіднея . А паралельно завдяки сучасним приладдям , аналізаторам , мікроскопам та машинам вчені ставили  складні експерименти , щоб дізнаватись про нові відкриття морського світу , його тварин і навіть різноманітні підводні реакції. Саме тому Антоніо вирішив перш ніж почати наукові свої досвіди у сфері океанології, він запросив найкращих вчених, які працюватимуть з ним,  та вони разом поплили на своєму човні у відкрите море. У цій експедиції прийняли участь усі , кого Антоніо прийняв на роботу до центру. Перш ніж до нього приєднався доктор біологічних наук , професор Джеймс Баумгарленд , який став колегою Антоніо за науковими дослідженнями. Наступний до команди приєднався морський біолог Майк Мітчел Харісон , який теж став колегою Антоніо. Далі пішли двоє водолазів : Алекс Вітарт , найкращий друг Антоніо і дослідник морських рифів, саме його Антоніо взяв в якості дайвера , бо він був власником дайверського клубу ,,Waves’’, тобто ,,Хвилі’’, разом з Алексом до експедиції приєднався ще один водолаз Пол Ліркінс , який у минулому житті був рятівником від особливо небезпечних істот , у тому числі акул , а разом з Полом  до них приєднався його учень і практикант Томмі. І ось усі ці персони відправились далеко від австралійських берегів , щоб почати глибоководні дослідження коралових рифів , заради того , щоб отримати будь-які зразки в якості експериментів і наукових робіт. Під час цього літнього сезону був раптовий мертвий штиль , і жодної страшної хвилі. Троє водолазів вже пірнули у воду разом з мікрофонами у вухах , щоб докладувати Антоніо усе , що трапляється під водою.

- Антоніо, Антоніо . – почав з ним спілкуватись під водою Алекс . – Гаразд , ми з Полом і Томмі пірнули вже, здається , на триста метрів .

- Добре. – відповів йому Антоніо.- запам’ятайте, ми зараз знаходимося у двох милях від берега , не занурюйте глибше , бо ваші легені просто вибухнуть від високого тиску.

- Я почув тебе , Антоніо . – сказав Пол .- Томмі , отже слухай , не забувай , що це твоє перше занурення , а для Антоніо – це найперша експедиція на таку глибину . У нас тому балони с киснем найдешевші за вартістю , і якщо рівень кисню почне різко знижатися, одразу винурюймо. Алексе , обережно , зберігайте баланс і рівновагу , і намайгайтесь ні на міліметр не пірнати , по-перше там вже дуже глибоко і невідомо , що там за чудовисько може бути.

- Отже , панове водолази , - сказав Баумгарленд . – Ми бачимо на радарі вас і морський простір , в якому ви зараз знаходитесь.

- Перед вами великий обрив , який веде у темну западину .- сказав Майк.

- Ми не наближаємось до цього обриву . – відповів Алекс. – Ми тільки візьмемо декількох морських речей, тут , дивіться , купа коралів , водоростей , усе різнокольорове і має більше кольорів у сто разів , ніж якась там веселка після дощу.

- Або посеред Ніагарського водоспаду . – сказав Томмі.

- Алексе , немає небезпеки зараз ? – запитав Баумгарленд.

- Ні , усе чисто . – відповів Алекс.

- Авжеж , лише морський рай , - сказав Пол . – Тут уся природа із самих лише коралів та водоростей , які у безкінечному ритмі створюють усіляку динаміку, особливо зараз під час того , як морські коники боряться між собою , доводжуючи чиє це місце . А із нори зараз вилізла мурена , ого яка довга.

- Тримайтесь від неї подалі , - сказав Майк .- її зуби тримають небезпечні токсини , один укус і все , швидка .

- А що ще ви знайшли ? – запитав Антоніо .

- Ну ми бачимо зараз великий косяк риби на горизонті.- відповів Алекс . – А неподалік ми бачимо актинію , тобто анемон з рибками-клоунами.

- Пам’ятайте , нам необхідно знайти рибу-місяць. Зараз ми будемо проводити молекулярний аналіз , дізнавшись її причину великого розміру і функції , які напевно можуть створювати її верхній та нижній плавці.

- Я не бачу жодного місяця . – відповів Алекс .- Але ми бачимо велетенську рибу , у якої на голові наче капелюх.

- Це дуже рідкісна риба-Наполеон . – сказав Баумгарленд.- Саме тому у неї цей капелюх , він нагадує корону Наполеона.