Два в одному

Вона дивилась на Морті з вікна свого сірого позашляховика, захищеного від куль товстим шаром броні, та курила найкращі сигарети в місті - вітчизняні. Запросила сісти поряд, коли  наблизився, на що він відповів найприємнішою посмішкою зі всіх у своєму арсеналі люб'язності. Приїхали швидко. Напевне це одна із багатьох її квартир, саме для невідомих гостей.
Мортімер здивувався легковажності цієї особи, та згадавши де знаходиться повністю закрив цю тему в своїй голові.
Почала швидко, без прелюдій, без емоцій.
Хотіла знати чому шукав її, хто він, та звідки  взагалі вона йому відома. Може колись уже бачилися? А може він один із тих малолітніх хлопчаків, яких вона підкоряла й викидала потім як використаний товар? Хмм, хоче продовження?
Він не спішив. Розказав про своїх друзів: Біллі-Джо й Ларі, які в свою чергу, багато розповідали про неї, розказав про те, як зацікавився її персоною та нею, як жінкою.

Б: Отже, ти тут щоб переспати зі мною. - Уточнила зі своєю награною посмішкою на обличчі.

М:Частково.

Він сказав ці слова використовуючи інтонацією та міміку, яка дача чітко зрозуміти - він на сто відсотків впевнений у словах та діях. Це породило в ній думку про потенційно щось цікаве та незвичне, чого вона давно не відчувала. 
Перед тим, як перейти до справи Морті, як джентльмен, дав красуні можливість причепуритися у ванній продовжуючи розмову через двері.

Тоні нудився в своїй машині за декілька будинків далі по вулиці очікуючи якогось сигналу. Переключав радіохвилі шукаючи щось приємне та часто натикався на станції "церкви божевільних". Дивно і тривожно.

Нарешті він побачив цю істину посмішку, цей вираз блаженства на обличчі Беладонни. Це те, заради чого він приїхав сюди. Та чи тільки заради цього. Хотілось би вичавити з далекої й досить небезпечної поїздки трохи більше. 
Вона лежала на животі і дивилась на Мортімера з-під лоба та хаотично рокиданого волосся. Лежала на краю ліжка й лівою рукою, яка звисала з нього, навпомацки шукала малий револьвер прикріплений до її одягу із середини. Немає. Невже закинула задалеко. Під якимось жіночим приводом почала відкрито борсатися в одязі, щоб вбити його й викинути через вікно на корм псам. Вона чула про кончину своїх друзів. Видихаючи дим Морті сказав щось на тему кохання й направив маленький револьвер в сторону  оголеної жінки. Постріл.

Минуло близько десяти хвилин після почутого ним пострілу, коли його новий друг з'явився в полі зору. Він сів у жовтий Ford і демонструючи дамський пістолет похвалився новим експонатом своєї колекції. 
Тоні було все зрозуміло.

Автівка швидко їхала, водій тистув на газ так, як тиснув тільки в той день, який приніс йому славу всередині організації, у тому самому вічно зеленому місті  - Буено. Сьогодні напруження було не менше, адже на їхніх руках кров двох важливих персон:  наркопринцеси "Золотого порошку" Беладонни та старшого священника "церкви божевільних". Він не знає як, але під кінець дня підхопив збудженого  Морті в центрі міста, той перехрестив револьвер та чорний пістолет перед собою й  сказав, що швидше за все розпочав війну з цими фанатиками, бо порішив їхнього місцевого лідера й порадив Тоні вдавити педаль газу в підлогу. А потім додав про два експонати в колекції, які можуть вже виправдати таку далеку поїздку.

М: Я розпочав війну, Тоні. Надіюсь ти не помреш після того, як ми розпрощаємося. 
Т: Я також на це Надіюся. 
М: Ей Тоні, розкажи про Буено. 
Т: Це було божевілля...