27 частина

   Вранці Арман чекав на Селін знову під воротами кіностудії. Побачивши, що вона вийшла із таксі, він не втримався і пішов їй назустріч.

-Привіт, як ти?- стурбовано запитав він, заглядаючи в її великі зелені очі, які були сповнені смутку.

-Я в нормі,- зітхнула вона.- А ти як?

-Не знаю,-  тихо промовив Арман,- бувало й краще…

-Армане, я вночі не могла зімкнути очей від хвилювання і від тривожних думок, які лізли мені в голову і не давали спати, і прийняла одне важливе рішення,- Селін поглянула на нього, намагаючись говорити твердо. Але її голос по-зрадницьки тремтів.

-Яке рішення?- насторожився Арман.

   Селін зіщулилася під його пильним поглядом і тихо відповіла:

-Ми не можемо бути разом і не можемо більше зустрічатися. Ситуація, яка трапилася з Ніколь через нас стала кінцем наших стосунків.

-Селін, зачекай! Не кажи так!- Арман ніжно взяв її за руку і почав цілувати її пальчики,- не кажи так, прошу! Я хочу кохати лише тебе… Просто кохати і насолоджуватися кожним днем з тобою… Давай поїдемо звідси, втечемо від всіх десь далеко, хоч на край світу, і розпочнемо там наше нове життя!

-Але це неможливо,- Селін сумно поглянула в його темно-карі очі, сповнені ніжності і болю,-на жаль, ми не можемо покинути своїх рідних, домівку, кар’єру, роботу, друзів… Наші зобов’язання перед ними, совість і слабкі місця – це наші кайдани, які міцно тримають нас тут і нікуди не відпустять звідси.  Я не можу нікуди поїхати і не хочу! Мені шкода…Ніколь, вона дуже кохає тебе. А якби вона вчора померла? Що було б тоді? Як би ми жили далі? Це все почалося тоді, коли ти покохав мене. Але я не хочу бути болем у твоєму серці. Я не хочу бути винною у чиїйсь смерті…Тому це кінець, Армане!

-Селін, не кажи так!- Арман схопив її в свої обійми і міцно пригорнув до себе.

   Декілька хвилин вони стояли мовчки, міцно обнявшись. Селін першою порушила мовчанку.

-Армі, ти так красиво кохаєш,- промовила вона,  ніжно провела кінчиками пальців по його обличчю,- кохаєш очима, кохаєш вустами, кохаєш серцем,- вона доторкнулася рукою до лівої частини його грудей і відчула  під долонею стукіт його серця.- Я хочу залишитися тут, в твоєму серці. І я залишуся в ньому. Але на цьому між нами все скінчено. Не відштовхуй від себе Ніколь, кохай її і будь щасливим з нею,- вона заглянула в його очі, сподіваючись знайти там розуміння і підтримку.

-Селін, припини! Нічого не скінчено!- вперто продовжував говорити Арман, хитнувши головою.

-Скінчено, Армане! Скінчено! Більше ніякого спілкування поза межами знімального майданчика не буде! Ми проживемо життя наших героїв, зіграємо свої ролі,  а коли закінчиться серіал, попрощаємося і назавжди зникнемо з життя один одного, залишившись лише у спогадах! Зрозумів? Це кінець!- намагаючись зберігати спокій, продовжувала Селін.

-Життя складається не лише з перемог,- тихо запротестував Арман,- тож це ще не кінець, це лише початок!

-Це моє рішення, тож поважай його, будь ласка! В думках я завжди буду з тобою, Армане, але не більше! Ніколь нізащо не відмовиться від тебе і не відпустить тебе, а твої батьки  нізащо не приймуть мене в свою сім’ю, тож не треба випробовувати долю. Змирися з цим і продовжуй далі жити, але без мене! Я втомилася від всього, дуже втомилася, тож прошу, пожалій мене і дай мені спокій,- Селін благально поглянула на нього.- Якщо кохаєш мене, то залиш  в спокої.

   Арман мовчав, тримаючи її руку в своїй гарячій долоні і про щось напружено думав.

-Ми поговоримо про це пізніше,- нарешті промовив він.- Я нізащо не  відмовлюся від тебе тому що кохаю,  але саме через те, що кохаю, я дам тобі спокій і не буду тобі докучати поза межами знімального майданчика. Тобі потрібно заспокоїтися, а мені потрібно вирішити проблеми з Ніколь. Але ми обов’язково повернемося до нашої розмови,  і я обіцяю, що ми будемо разом!- він повільно  випустив її руку, торкнувшись кінчиками пальців до неї, ніби прощаючись.

   Селін мовчки прибрала руку і, стримуючи сльози, пішла в павільйон. Арман декілька хвилин мовчки дивився їй вслід, а потім пішов за нею.

   Він дуже кохав Селін і тому дотримав свою обіцянку –  не спілкувався з нею поза межами знімального майданчика. В перерві між зйомками, він розмовляв з Емілією та іншими акторами або вичитував сценарій, повністю включившись в робочий процес, як справжній професіонал.

   Члени знімальної групи шепотілися за його спиною, кидаючи багатозначні погляди на нього, і він прекрасно розумів, що вони обговорюють його стосунки з Селін та Ніколь.

-Армі, як  Ніколь?- Емілія під час однієї з перерв підійшла до Армана і простягнула йому каву в паперовому стаканчику.

-Нормально, її вже перевели з реанімації в звичайну палату, а через декілька днів  випишуть з лікарні,- відповів той, відпиваючи каву.

-Чесно, я була в шоці , коли почула що вона накоїла…Не розумію, як вона могла на таке наважитися,- зітхнула Емілія.

-Я теж не розумію,- поглянув на неї Арман.- А ще більше не розумію, хто і навіщо пустив в пресу плітку про її вагітність. Ніколь стверджує, що не причетна до цього. Якщо це не вона, то хто повідомив таку новину від її імені?

-Навіть не знаю,- знизала плечима Емілія,- але той, хто це зробив, дуже не хоче, щоб ви з Селін були разом.

   Арман замовк, а потім пильно поглянув на жінку.

-Ти думаєш, що це міг бути Лео?

-Не знаю, Армі, в мене немає жодних здогадок, я не можу нікого підозрювати. Але прошу тебе, будь  дуже обережним. Тому що дуже часто виявляється, що людей, яких ми занадто близько впускаємо в своє життя, ми знаємо лише поверхнево.