Поки Каміллі роблять макіяж, її оператор одягає на мене мікрофон та перевіряє звук. Я трохи нервуюся, бо в мене ще не було інтерв'ю в студії та ще й одразу з прямим ефіром. Камілла не скинула наперед питань для підготовки, бо вважає, що тоді інтерв'ю виходить несправжнє, емоції фальшиві, а відповіді завчені. Я згодна з цим, але це мене не підбадьорює, а навпаки лякає. Адже окрім моди, Камілла часто відхиляється від теми і ставить провокативні питання.
— Готова? — цікавиться Камілла.
— Це моє перше інтерв'ю в прямому ефірі. Трохи страшнувато, — зізнаюся і не поспішаю сідати в крісло де на мене одразу направлять світло і відступати не буде куди.
— Не хвилюйся, — заспокоює. — Я впевнена, що ти впораєшся. А якщо щось піде не так, то ми завжди зможемо зробити паузу. Мої читачі дуже лояльні.
— Дякую, за підтримку, — ми з Камі одночасно сідаємо в крісла. І я трішки розслабляюся.
Оператор подає Каміллі знак і вона розпочинає прямий ефір.
— Привіт, мої полунички! Сьогодні в мене в гостях Елеонора Девіс. Про цю дівчинку згодом говоритиме весь модний світ, тож не пропустіть можливості прямо зараз дізнатися про неї більше.
— Привіт! — вітаюся з глядачами. — Камілло, дякую за такі приємні слова. Я рада, що моє перше публічне інтервʼю проводиш ти, — зізнаюся в ефірі. Розумію, що це зовсім не страшно, якщо не фокусуватися постійно на світлі та камерах.
Камілла усміхається і переходить до питань.
— Елеоноро, нещодавно ти закінчила магістратуру, але вже встигла представити свою першу колекцію на Паризькому тижні моди. Як тобі це вдалося?
— Мені пощастило, бо організатори тижня моди захотіли розбавити показ новими обличчями і відібрали три колекції із сотні запропонованих. Серед них була й моя. Все сталося досить несподівано і швидко.
— Твоя колекція отримала багато уваги від модних блогерів, а ще про тебе написали як про відкриття року декілька паризьких журналів. Як ти почуваєшся в ролі успішної дизайнерки?
— Я не вважаю себе настільки успішною, щоб розповідати про свій успіх, — усміхаюся в камеру, — Але мені приємно відчувати, що з кожним роком я досягаю чогось вагомого для себе і рухаюсь до нових цілей. Думаю, якщо ми зустрінемося з тобою за рік, то я почуватимуся вже трохи впевненіше ніж зараз. І зможу поділитись з тобою своїм досвідом створення не лише колекції, а й власного бренду одягу над яким зараз активно працюю. Я лише на старті, тож не буду розголошувати всіх деталей.
— В мене ще не було такої скромної героїні, — усміхається Камілла. — Але ти сама напросилася до мене в гості за рік, тож відзначу цей день галочкою в календарі, щоб не забути. Впевнена, що ми про тебе почуємо цього року ще не раз.
— Сподіваюся, що почуєте лише хороше, — підтримую діалог.
— А як щодо особистого? — різко перемикається Камілла.
Ось це я і мала на увазі, коли переживала через незручні питання в ефірі. Але я не можу зірватися і піти, тож слухняно чекаю про що ж запитає Камілла.
— Елеоноро, в коментарях під прямим ефіром читачі залишили питання. Зараз прочитаю їх. — нахиляється до мобільного і зачитує. — Тебе часто бачать в компанії Патріка Базена. Що вас з ним пов'язує? — очікувально дивиться на мене.
— Міцна Дружба. Я навіть шитиму сукню для його нареченої, тож можу запевнити вас, що ми з Патріком не пара, — усміхаюся, бо чомусь думала, що питання будуть складнішими.
Чудово, йдемо далі.
— В тебе є кохана людина? — захопливо зачитує питання Каміла.
Я гублюсь на декілька секунд, бо в голові одразу з'являється образ Кирила. Я ледве стримуюся, щоб не ляпнути його ім'я в прямому ефірі. Оце було б відкриття для всіх.
— Я закохана в роботу. Цього мені поки що достатньо, — викручуюся та усміхаюся в камеру.
Каміллі цієї відповіді недостатньо, тому вона по-своєму намагається викрутити з неї більше.
— Друзі, ви чули? Серце Елеонори зараз вільне, тож маєте шанс до нього достукатися, — дівчина ще раз виділяє цей факт і нарешті переходить до безпечних питань про моду. Я відповідаю на них з великим задоволенням, тож друга частина інтервʼю проходить гладко і без несподіванок.
Помічниця Камліли приносить нам холодні напої, щоб трохи перевести подих.
— Ти гарно трималася, — хвалить мене блогерка.
— Я так розговорилася, що в кінці мені навіть сподобалося, — усміхаюся.
— Це мене тішить, бо я вже планую, що після запуску твого бренду отримую ексклюзивчик від тебе.
— Домовляєшся наперед?
— Намагаюся використовувати кожну можливість, бо зараз дуже велика конкуренція в цій сфері, — пояснює Камілла.
— Не всі блогери стають відомими, а ти за рік зібрала понад сто тисяч аудиторії на ютубі. Це варте захоплення.
— Дякую. Секрет простий — я займаюся тим, що люблю.
— Розумію, бо сама роблю те, що люблю, — підтримую дівчину.
— Елеоноро, в мене подруга скоро одружується і саме зараз в пошуках дизайнера. Якщо маєш бажання, то можу її порекомендувати тебе? — пропонує Камілла. — Я впевнена, що ти зробиш для неї ідеальну весільну сукню.
— Я тиждень тому вже взялася за створення весільної сукні для нареченої Патріка Базена про якого вже згадували сьогодні. Весілля за два місяці. А коли твоя подруга одружується? — цікавлюся.
— Весілля планується восени, але конкретної дати ще не має, — розмито відповідає Камілла. — Ольга хоче провести весільну церемонію в Італії або Франції, але ще не говорила про це своєму нареченому.
— Дивно в них відбувається планування весілля, — звертаю увагу.
— І не кажи, — згоджується Камілла. — Моя подруга наче помішалася на цьому Дубинському. Він звісно красунчик, але характер такий противний. Я бачила його декілька разів — не дуже приємний тип. — розповідає Камілла, а я вчеплюся за знайоме прізвище. Хочу, щоб це була помилка і я щось неправильно зрозуміла.