Розділ 4

Снідаю в кавʼярні з Тіною та Ізабель та дослуховую про їхні пригоди в клубі. Бель ображена, бо в неї нічого не склалося ні з Кирилом, ні з Борисом. Я змовчую про те, що знаю їх, бо з самого початку обрала для себе тактику ні з ким ділитися деталями свого минулого життя. 

Тіна шалено рада, що Адам нарешті звернув на неї увагу, тому в розмові через одне речення згадує про хлопця. 

— Крихітко, те, що Адам Ле Пен переспав з тобою не означає, що він в тебе закоханий, — не поділяє оптимізму подруги Бель. 

— Розумію твоє невдоволення, тебе ж вчора відшили одразу два красунчики, а таке рідко трапляється, тож ти і злишся! — ображається Тіна.

— Моя маленька дурепко, я хвилююся за тебе, бо таких як ти Адам їсть на сніданок чи не щодня. Не хотілося б, щоб він розбив тобі серденько і ти лила слізки за ним, — відповідає Бель.

— За мене не треба хвилюватися, можна просто порадіти, — закипає Тіна, встає і збирається піти геть. 

— Дівчата, та годі вам, — втручаюся в розмову. — Невже чоловіки варті, щоб ви через них сварилися. Тіно, звісно ми раді за тебе. — підтримую подругу. Вона якийсь час вагається йти чи не йти, але таки залишається з нами.

— Не ображайся, ти ж знаєш, що я хвилююся за тебе, — перепрошує Бель. — І ти права я злюся, бо мене відшили одразу два красені. 

Сміємося, замовляємо собі на десерт морозиво і перемикаємося на тему одруження Патріка. Перші враження Бель від новини я вислухала одразу після того, як Патрік її розказав, тож приблизно уявляю рівень її незадоволення.

— От скажіть мені навіщо Патріку одружуватися так швидко, якщо ця його Лів не вагітна? — при згадці про одруження, Бель одразу стає агресивною, бо ще не прийняла новину про братове одруження.

Ми з Тіною не вважаємо одруження Патріка катастрофою, а навпаки раді за нього, але донести це до Бель складно, тому продовжуємо мовчки їсти морозиво. Даємо можливість виговоритися подрузі. 

— Нехай би собі й далі зустрічалися, хто їм заважав? — продовжує Бель. — А якщо вони одружаться, а потім зрозуміють, що не підходять один одному. Це ж стільки бюрократичної тяганини з розлученням? — Бель наводить далі аргументи проти весілля брата.

— Та годі тобі вже! Патрік не той чоловік, якого можна заставити одружитися і вже точно не тобі перейматися через їхнє розлучення, — не витримує Тіна. 

— Я згодилася зробити для Лів весільну сукню, — зізнаюся подрузі. Краще, щоб Бель переварила усі новини одразу. 

— Елеоноро, як ти могла на таке погодитися? — дивується Бель. — Я ж думала ти на моєму боці. 

— Бель, — беру за руку подругу, — Ми з Тіною не обираємо між тобою і Патріком, бо обидвох вас любимо однаково. І Патрік тебе любить, тому якщо ти не хочеш його втратити, то спробуй порадіти за нього і придивися до Лів, можливо вона не така вже й погана. 

— І ти також так думаєш? — ображено запитує Бель у Тіни.

— Ага, — відповідає та, чим остаточно заганяє її в глухий кут. Бель часто бачить проблеми там де їх не має і навпаки — неприємності не завжди сприймає як проблеми. 

— Ніхто не заставляє тебе обожнювати Лів, просто спробуй з нею налагодити хоч якісь стосунки. Заради Патріка, — намагаюся достукатися до подруги. 

— Можливо в цьому є сенс, але це не означає, що я не ображена на вас, — відтанула трохи Бель. — І обіцяйте, що не будете любити Лів більше ніж мене. 

— Обіцяємо, — кажемо в один голос з Тіною. 

— А тепер підтримайте мене, — тягнеться до нас з обіймами і ми деякий час сидимо замкнутим колом.

— А мені можна до вас, — голос Патріка звучить як завжди бадьоро.

— Я на тебе ще й досі ображена, — каже Бель і розмикає наші обійми.

— Хто б сумнівався, — відповідає Патрік, — Скажеш мені коли переображаєшся, бо я б не відмовився від твоєї допомоги з підготовкою до весілля. Ти ж в нас найкраща організаторка чи я помиляюся?

— Не підлизуйся, — усміхається Бель.

— Я лише акцентую на твоїх перевагах, — відповідає Патрік.

— І точно так само хитромудро твій брат вмовив мене зробити сукню для Лів, — усміхаюся.

— Я майстер переговорів і користуюся цим. Все чесно! — задоволено розводить руками Патрік.

— Народ, а як ви дивитись на те, щоб на наступні вихідні з'їздити в Божоле? — питає Тіна. 

—  І чого тебе аж так далеко від Парижа несе? — дивується Патрік. — То силою не випреш з міста, то в Божоле зібралася.

— Адам запросив в гості, — світиться від щастя Тіна. — Разом з друзями, щоб було веселіше. То як, поїдемо?

— І ти ще питаєш! — тішиться Бель. — Звісно, що поїдемо. Та в нього там цілий замок, хіба хтось відмовляється від такого відпочинку.

— Я поїду лише з Лів, — попереджає Патрік, Бель одразу кривиться, але не наїжджає на брата. Потроху вчиться жити з тим фактом, що Лів тепер частіше буде з’являтися в її житті.

—  Без проблем, заодно краще познайомимося з твоєю Лів, — відповідає Тіна Патріку. — Елеоноро, а ти що скажеш? 

— Не знаю, — вагаюся, бо передчуття маю неприємне. 

— Елеоноро, ти обіцяла мені відпочити? —  втручається Патрік. — От і маєш можливість виконати свою обіцянку. І тобі точно сподобається в Божоле. Ти ж там ще не була, вірно?

— Патріку, бачу ти знову увімкнув свій дар переконання, —  звертаюся до хлопця.

— Щоб заставити тебе трішки відпочити, використовую всі можливості.

— Елеоноро, згоджуйся! Обіцяю, що буде весело, —  до вмовлянь приєднується Бель.

— Я б не сильно розраховував на веселощі з Бель, бо ми все ж таки їдемо в місце де є дуже багато вина, а Бель дуже любить вино, тож не певен, що її надовго вистачить, щоб тебе розважати, — регоче Патрік.

— Я зараз запущу в тебе цією ложкою, — погрожує Бель брату розмахуючи ложкою, той відхиляється на стільці і продовжує реготати. 

— Елеоноро, згоджуйся, —  просить Тіна. — Ми так давно не вибиралися всі разом. Заодно краще пізнаєте Адама, сподіваюся, що скоро він стане +1 до нашої банди як і Лів, —  будує далекоглядні плани подруга.