Кохання з присмаком солі

Розділ 6 "Новосілля"

Тиждень пройшов як я працюю в ресторані «Алібас» більше з керівником за ці дні не перетиналась Оля сказала що він поїхав у відрядження , тому працювалось спокійно я вже звикла до колективу з дівчатами здружилась. Завтра нарешті перший вихідний планую влаштувати новосілля , а то Віка кожен день телефонує і нагадує що час святкувати .Зайшовши після роботи за продуктами я зателефонувала подрузі і запросила завтра в гості на восьму годину, вона сказала що прийдуть і можуть ще взяти друга Яра щоб не було так сумно усім я згодилась. На наступний день вставши пізніше чим зазвичай я почали прибирати в квартирі і готувати частування до столу. Близько до сьомої почала збиратись одягнула сукню під колір очей і розпустила свої темно-каштанове волосся трохи його підкрутила, зробила легкий макіяж накрила стіл ввімкнула музику і чекала гостей. О восьмій годині пролунав дзвінок в двері, я попрямувала відчиняти їх , побачила подругу з маленькою на руках і її чоловіка який тримав букет білих ромашок моїх найулюбленіших квітів, пропустивши їх в квартиру Ярослав протягнув мені букет і обійняв.

-А де ваш друг поцікавилася я?

- трохи пізніше буде, затримався у справах.

- ну добре тоді проходьте до столу.

Зайшовши на кухню я поставила букет квітів у вазу і ми всілися за стіл вечеряти , Ярослав відкоркував шампанське і розлив по келихах, ми випили за моє нове життя в цій квартирі і в цей момент пролунав дзвінок в двері. Піднявшись зі столу я пішла відчиняти двері і побачила його.

- Знову ти , це вже якась насмішка долі

- ой і не кажи , я так розумію ти друг Яра

- так

- ну тоді заходь , якщо вже прийшов.

Зайшовши в квартиру ми пішли разом на кухню де сиділи друзі і сіли за стіл, Ярослав піднявся

-Вас потрібно представити , це Діма мій друг ми з ним разом навчались в університеті , а це Ната подруга моєї дружини

- А ми вже знайомі на жаль тихо прошепотіла Ната

-Так вона працює в мене у ресторані.

Ми дуже багато розмовляли між собою і я зрозуміла що в мене з ним дуже багато спільного як на мене це навіть дивно. Друзі ще трохи посидівши почали збиратись додому тільки чомусь Дмитро не поспішав спокійно собі попивав шампанське. Проводивши друзів я повернулась на кухню і подивилась на нього з німим питанням щоб він також вже йшов додому думала він його зрозумів але на жаль. Не витерпівши цю нахабу я почала прибирати зі столу думала це якось вплине, але ж ні він все так же сидів а я вже почала злитись на нього. Все таки через 10 хвилин я не витерпіла і звернулась до нього

- може тобі вже потрібно додому?

- та ні мене вдома ніхто не чекає , а тут мені добре нагодували ще може кави заварять?

-тобі не здається що ти вже нахабнієш, я взагалі то тебе не запрошувала

- щось я не зрозумів це як би новосілля а гостинності ніякої

- добре проричавши зварю я тобі кави але після неї ти підеш додому

- подивимось.

Я поставила на плиту варитись каву і попутно мила посуд, тільки задумавшись я не побачила як в мене з рук випала тарілка і розбилась об раковину. Почавши збирати уламки посуду я порізала палець він це побачив і підбіг до мене

- де в тебе аптечка потрібно обробити рану

- не потрібно я сама

- мені не важко тобі допомогти

- в верхній шухляді біля столу

Він через хвилину приніс аптечку і почав обробляти поріз антисептиком , вона так щипало що він почав дмухати на ранку і в якийсь момент він поглянув на мене і щось в цьому в погляді було таке чого я раніше в ньому не бачила.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше