Тиждень пройшов як я працюю в ресторані «Алібас» більше з керівником за ці дні не перетиналась Оля сказала що він поїхав у відрядження , тому працювалось спокійно я вже звикла до колективу з дівчатами здружилась. Завтра нарешті перший вихідний планую влаштувати новосілля , а то Віка кожен день телефонує і нагадує що час святкувати .Зайшовши після роботи за продуктами я зателефонувала подрузі і запросила завтра в гості на восьму годину, вона сказала що прийдуть і можуть ще взяти друга Яра щоб не було так сумно усім я згодилась. На наступний день вставши пізніше чим зазвичай я почали прибирати в квартирі і готувати частування до столу. Близько до сьомої почала збиратись одягнула сукню під колір очей і розпустила свої темно-каштанове волосся трохи його підкрутила, зробила легкий макіяж накрила стіл ввімкнула музику і чекала гостей. О восьмій годині пролунав дзвінок в двері, я попрямувала відчиняти їх , побачила подругу з маленькою на руках і її чоловіка який тримав букет білих ромашок моїх найулюбленіших квітів, пропустивши їх в квартиру Ярослав протягнув мені букет і обійняв.
-А де ваш друг поцікавилася я?
- трохи пізніше буде, затримався у справах.
- ну добре тоді проходьте до столу.
Зайшовши на кухню я поставила букет квітів у вазу і ми всілися за стіл вечеряти , Ярослав відкоркував шампанське і розлив по келихах, ми випили за моє нове життя в цій квартирі і в цей момент пролунав дзвінок в двері. Піднявшись зі столу я пішла відчиняти двері і побачила його.
- Знову ти , це вже якась насмішка долі
- ой і не кажи , я так розумію ти друг Яра
- так
- ну тоді заходь , якщо вже прийшов.
Зайшовши в квартиру ми пішли разом на кухню де сиділи друзі і сіли за стіл, Ярослав піднявся
-Вас потрібно представити , це Діма мій друг ми з ним разом навчались в університеті , а це Ната подруга моєї дружини
- А ми вже знайомі на жаль тихо прошепотіла Ната
-Так вона працює в мене у ресторані.
Ми дуже багато розмовляли між собою і я зрозуміла що в мене з ним дуже багато спільного як на мене це навіть дивно. Друзі ще трохи посидівши почали збиратись додому тільки чомусь Дмитро не поспішав спокійно собі попивав шампанське. Проводивши друзів я повернулась на кухню і подивилась на нього з німим питанням щоб він також вже йшов додому думала він його зрозумів але на жаль. Не витерпівши цю нахабу я почала прибирати зі столу думала це якось вплине, але ж ні він все так же сидів а я вже почала злитись на нього. Все таки через 10 хвилин я не витерпіла і звернулась до нього
- може тобі вже потрібно додому?
- та ні мене вдома ніхто не чекає , а тут мені добре нагодували ще може кави заварять?
-тобі не здається що ти вже нахабнієш, я взагалі то тебе не запрошувала
- щось я не зрозумів це як би новосілля а гостинності ніякої
- добре проричавши зварю я тобі кави але після неї ти підеш додому
- подивимось.
Я поставила на плиту варитись каву і попутно мила посуд, тільки задумавшись я не побачила як в мене з рук випала тарілка і розбилась об раковину. Почавши збирати уламки посуду я порізала палець він це побачив і підбіг до мене
- де в тебе аптечка потрібно обробити рану
- не потрібно я сама
- мені не важко тобі допомогти
- в верхній шухляді біля столу
Він через хвилину приніс аптечку і почав обробляти поріз антисептиком , вона так щипало що він почав дмухати на ранку і в якийсь момент він поглянув на мене і щось в цьому в погляді було таке чого я раніше в ньому не бачила.
Відредаговано: 24.10.2025