Глава 9. Подорож на Бернар

Міранда часто думала про свого чоловіка, особливо після того, як Джек розповів їй правду про його інопланетне походження. Вона завжди знала, що її чоловік був особливим, але таємниця про його походження залишалася недоторканною. Тепер, коли всі частини цієї історії склалися, її бажання побачити його знову стало ще сильнішим.

Вночі, коли Джек був зайнятий своїми місіями, Міранда часто мріяла про зустріч із чоловіком. Їй снилися картини далекої планети Бернар, де він, можливо, все ще живе або залишив щось важливе для неї та їхнього сина. Вона уявляла, як розмовляє з ним, запитуючи про його життя і про те, чому він не зміг залишитися з ними. Її серце билося сильніше від думки, що, можливо, одного дня вона зможе відвідати Бернар і дізнатися більше про свого коханого, і, можливо, навіть зустріти його знову.

Її мрії були наповнені надією, але водночас тягарем незвіданих відповідей.

Джек відчував, що настав час познайомити свою маму, Міранду, з Шейлою та Найтом, інопланетянами з планети Бернар, які відігравали ключову роль у його новому житті. Це знайомство мало бути важливим і складним, адже Міранда не тільки дізналася правду про походження свого чоловіка, а й тепер зустрічалася з його земляками.

Джек привів Шейлу і Найта до їхнього будинку. Міранда стояла біля вікна, і коли почула, як вони входять, вийшла назустріч.

— Мамо, я хочу познайомити тебе з тими, хто допомагає мені на цьому шляху, — почав Джек, відчуваючи хвилювання. — Це Шейла і Найт. Вони з планети Бернар.

Міранда спочатку дивилася на них із зацікавленістю та обережністю. Її погляд зупинився на Шейлі, яка була гарною, впевненою, але водночас теплою і доброзичливою.

— Рада вас бачити, — сказала Міранда, намагаючись стримати хвилювання.

Шейла з посмішкою кивнула.

— Ми теж дуже раді познайомитися з вами, пані Конрад, — відповіла вона. — Ваш син — виняткова людина. І його місія пов’язана з величезною відповідальністю.

Найт мовчки спостерігав за розмовою, явно відчуваючи напругу, але з повагою до Міранди.

— Я багато чула від Джека про планету Бернар... і його батька, — промовила Міранда, звертаючись до інопланетян. — Чи є шанс, що я коли-небудь зможу дізнатися більше про нього? Можливо... навіть зустріти?

Шейла і Найт переглянулися. Вони знали, що це питання було важким, але вони були готові дати їй надію.

— Ми не можемо дати вам точних відповідей, — обережно сказала Шейла. — Але Бернар — це не місце, де все зникає без сліду. Ми можемо допомогти вам знайти відповіді.

Міранда з полегшенням посміхнулася. Вона відчула, що ця зустріч була початком чогось важливого не лише для Джека, але й для неї самої.

***

Джек і Шейла опинилися на складному життєвому роздоріжжі. Їхнє кохання було справжнім, безмежним, але вони знали, що їхнє майбутнє було сповнене перешкод. Шейла мала зобов'язання перед своєю планетою Бернар, яка очікувала на її повернення з важливою місією. Джек був землянцем, зобов'язаним рятувати свою планету та розв'язувати проблеми, з якими стикався його світ.

Одного вечора вони сиділи разом на вершині пагорба, дивлячись на зорі. Тиша між ними була напруженою, кожен заглиблений у свої думки. Вони обоє знали, що це мить, коли потрібно зробити вибір.

— Шейло, я не знаю, як ми можемо бути разом, — почав Джек, порушуючи тишу. Його голос був низьким і повним смутку. — Твоє місце на Бернарі. Ти... ти створена для більшого, ніж просто бути зі мною.

Шейла повернулася до нього, її очі блищали від непідробних почуттів.

— Джеку, я знаю, що наше кохання важке. Я знаю, що між нашими світами є безліч перепон, але я не можу просто піти від тебе. Я хочу бути з тобою... Але що, якщо це неможливо? — її голос затремтів, і вона опустила голову.

Джек мовчки взяв її за руку.

— Я ніколи не уявляв, що зустріну когось, як ти. Ти змінила все в моєму житті. Але я не знаю, як поєднати наші світи, — він подивився на неї, повний внутрішньої боротьби. — Ми можемо втратити все, якщо підемо за своїми почуттями.

Шейла мовчала, відчуваючи те ж саме. Її серце було з Джеком, але обов'язок тягнув її на інший бік. Вона знала, що якщо повернеться на Бернар, то не зможе повернутися так просто, а залишитися на Землі — це зрада свого народу.

— Можливо, — раптом сказала вона, дивлячись на нього знову, — нам потрібно знайти інший шлях. Шлях, де ми могли б бути разом і водночас допомогти обом нашим світам.

Її слова були сповнені надії, але водночас невизначеності. Вони обоє знали, що цей шлях буде важким і вимагатиме від них рішучих дій.

— Як би там не було, Шейло, я не готовий втратити тебе. Навіть якщо ми опинимося на різних планетах, ти завжди будеш у моєму серці, — Джек стиснув її руку ще сильніше, ніби намагаючись зупинити час.

— І ти в моєму, — прошепотіла вона, нахиляючись ближче до нього.

Вони поцілувалися під зорями, розуміючи, що їхня любов може подолати все, навіть якщо шлях був непростим і небезпечним.

***

Джек, довго зважуючи всі обставини, нарешті прийняв рішення. Він стояв на роздоріжжі, розуміючи, що його майбутнє невідривно пов'язане з планетою Бернар. Але була одна умова, без якої він не міг зробити цей крок — зустріч із батьком, про якого він так багато думав і якого майже не пам'ятав.

— Я згоден полетіти з тобою на Бернар, — сказав Джек Шейлі, його голос був сповнений рішучості. — Але я хочу зустрітися зі своїм батьком. Я мушу зрозуміти, чому він покинув нас і як пов'язаний з тим, що відбувається зараз.

Шейла уважно дивилася на нього, відчуваючи вагу цього рішення.

— Я розумію, Джеку. Ми знайдемо спосіб організувати вашу зустріч, — вона підійшла ближче і торкнулася його руки. — Я обіцяю тобі, що ти отримаєш відповіді.

— Є ще одне, — продовжив Джек. — Я хочу взяти з собою маму. Вона заслужила це так само, як і я. Вона багато років жила в невіданні і втратила стільки часу, думаючи, що мій батько помер. Вона має право зустрітися з ним.

Шейла задумалася, адже це могло бути складніше, ніж вона уявляла. Політ на Бернар був не просто подорожжю, а частиною важливої міжпланетної місії. Та водночас вона розуміла, наскільки важливі для Джека були його почуття до матері й потреба відновити зв’язок зі своїм минулим.