Глава 8. Пастка

Під час переходу до таємного місця зустрічі з Хеленою і її людьми, Шейла почула слабкий гул, який ледь було чути в навколишньому шумі міста. Вона на мить зупинилася, озирнулася, але нічого підозрілого не помітила. Проте вже через кілька секунд світ навколо неї раптово потемнів. Група агентів із "Відділу S" використала спеціальний пристрій для нейтралізації її свідомості та миттєвого транспортування.

Коли Шейла прийшла до тями, вона була в невідомій їй лабораторії. Її руки й ноги були зв'язані, і кілька яскравих ліхтарів світили їй в обличчя. Навколо неї стояли люди в лабораторних халатах, а за скляною стіною спостерігали декілька високопоставлених офіцерів "Відділу S".

— Нарешті, інопланетянка в наших руках, — сказав один із лідерів операції, підходячи ближче до Шейли. — Тепер ми зможемо розкрити всі таємниці її виду і використати це для наукових проривів.

Шейла спробувала звільнитися, але сил не вистачало, а її тіло було ще слабким після атаки. Вона розуміла, що не може впоратися самотужки. Її головна надія була на Джека і Найта. Проте, перебуваючи в полоні, вона відчула страшне передчуття — "Відділ S" не просто вивчав її, вони мали намір використати її інопланетні можливості для своїх експериментів.

***

Шейлу тримали в ізольованій камері, оточеній спеціальними блокаторами, що пригнічували її інопланетні сили. До неї підходили вчені у захисних костюмах, озброєні інструментами для нейровипробувань. Її розум намагалися атакувати, використовуючи пристрої, що викликали сильний біль і дезорієнтацію.

— Ти можеш припинити це все, — холодно сказав один з керівників експерименту, полковник Морган. — Лише розкажи нам, як працює твоя сила і як ми можемо використати її для наших цілей.

Шейла, хоч і була знесилена, трималася. Вона знала, що, якщо піддасться, їхні плани перетворять її силу на зброю проти Землі та її власної планети.

— Ніколи, — прошепотіла вона, дивлячись прямо в очі полковнику. — Ви не зможете змусити мене зрадити своїх.

Полковник Морган усміхнувся і кивнув своїм асистентам. Вони активували новий пристрій, що викликав пекучий біль у голові Шейли, змушуючи її кричати. Вони збиралися ламати її волю поступово, використовуючи не лише фізичні методи, а й психологічний тиск.

"Відділ S" намагався використати страх і ізоляцію, щоб зламати Шейлу. Вони постійно показували їй голографічні проекції того, як Земля занепадає через інопланетні загрози, переконуючи її, що вона є частиною проблеми. Її свідомість постійно атакували зображеннями зруйнованих міст, страждань землян і інопланетян, щоб викликати почуття провини.

— Це твоя відповідальність, — говорив їй голос із голограми. — Якщо ти не підкоришся, людство загине. Але ти можеш допомогти нам, якщо погодишся співпрацювати.

Шейла намагалася блокувати ці маніпуляції, знаючи, що це лише трюк, щоб зламати її волю. Але з кожним днем тиск ставав усе сильнішим.

Крім психологічного тиску, вчені піддавали її фізичним випробуванням, які ставили під загрозу її життя. Її змушували витримувати екстремальні температури, вплив радіації, а також тестували її реакцію на різні хімічні речовини. Метою цих жахливих експериментів було з’ясувати межі її сили і стійкості, щоб зрозуміти, як можна використовувати інопланетну технологію для створення невразливих солдатів.

Кожного разу, коли Шейла втрачала свідомість від виснаження або болю, її приводили до тями, продовжуючи цикл знущань.

Попри всі знущання, Шейла не здавалася. Вона трималася за одну думку — про Джека і Найта, які, ймовірно, шукали спосіб її врятувати. Її кохання до Джека додавало їй сили, і вона знала, що боротьба ще не завершена.

У певний момент, коли тиск став нестерпним, її інопланетна сила почала слабко проявлятися, незважаючи на блокатори. Це дало їй надію, що вона зможе вирватися, якщо тільки отримає достатньо часу.

Тим часом Джек і Найт готували свій план порятунку, не підозрюючи, які жахи довелося пережити Шейлі в руках "Відділу S".

***

Джек, дізнавшись про зникнення Шейли, відразу запідозрив, що "Відділ S" захопив її. Він негайно зв'язався з Найтом, який теж був стривожений.

— Ми не можемо дозволити їм її вивчати! — промовив Джек, його голос наповнений рішучістю. — Якщо вони дізнаються про її здібності, вони використають це проти нас і, можливо, проти всієї планети Бернар.

Найт кивнув, його обличчя було кам'яним від тривоги.

— Я знаю, — сказав він, — але вони ретельно підготувалися. Їхні лабораторії добре захищені, і нам буде важко її звільнити.

— Ми знайдемо спосіб, — відповів Джек. — Ми повинні діяти швидко, інакше її життя і місія на Землі будуть зруйновані.

Джек і Найт почали розробляти план, щоб звільнити Шейлу з рук "Відділу S". Вони знали, що з кожною хвилиною ризик зростав, але також розуміли, що не можуть зволікати. Від цього залежала не тільки їхня місія, а й життя Шейли, яку вони обоє намагалися врятувати.

***

 Джек звернувся до Хелени Брікс, керівниці космічної корпорації, за допомогою. Вони отримали доступ до супутникових даних і системи спостереження навколо бази "Відділу S". Хелена надала їм конфіденційну інформацію про слабкі місця в безпековій системі об'єкта.

План передбачав відволікання охоронців. Джек і Найт вирішили зламати одну з охоронних систем у секторі, що знаходився подалі від місця, де тримали Шейлу. Це створить враження, що хтось атакує інший відділ лабораторії, що дозволить їм безперешкодно діяти.

Вони ретельно продумали шлях евакуації через прихований тунель під лабораторією, яким користувалися тільки технічні працівники. Цей тунель виходив далеко за межі периметра бази, тож можна було уникнути переслідування.

У ніч перед операцією Джек і Найт отримали сигнали від Хелени про те, що всі умови для місії виконано. Вони проникли на базу через один з бокових входів, використовуючи пристрій Найта для тимчасового відключення енергетичних бар'єрів.

***

— Тепер усе залежить від точності наших дій, — прошепотів Джек, намагаючись зберігати спокій.